Помогите обрисовать наружность девушки 19 века очами влюбленного мужчины

Упродовж вкв укранц витворили деал двочо, жночо вроди у безсмертних пснях, казках, легендах, переказах, бувальщинах. Влучне, мудре слово народних прислвв приказок, вдшлфоване часом, вража нас точнстю, образнстю мовлення [4. - С.84-89].

Наш праотцы завжди звертали увагу на зовншню красоту двчини, жнки: на оч, брови, лице, стан, волосся, косу; поставу, ходу - надзвичайно точно виражали це у прислвях, приказках, нод - з гумором, роню: Де врода, там сила, Де стан, там врода,Гарнй двц гарно в ганчрц,Не прыгала б двка дрбно, якби того не потрбно, Красота лиця - це половина приданого, Один двочий волос потягне бльше, як пара волв, Врода - двоча шкода, У не зачска: шукай мене в кукуруз [13. - С.34-36; 9. - С.59].

Образн народн порвняння при змалюванн двчини, зовншньо вроди стосуються того, що ма статус довершеност, цнност, краси, енерг, живучост предметом любування, захоплення: Двка, як верба: не поливай, а вона росте, Двка, як вогонь (як горлиця, як тополя, як ягдка, як квтка, як веснянка, як зронька, як золото, як калина, як ластвка, як лебдка, як маквка, як молода гнучка берзка, як пава, як морда, як сонечко, як у луз калина, як яблуко наливчате у спасвку) [10. - С.60-62].

Як бачимо, у фольклор образ двчини вдтворено типзовано, узагальнено. Проте цей спосб типзац специфчний: стереотипя зображення, певна знакчна форма набува ндивдуально конкретизац при сприйманн: кожен, як писав Рене Генон, уявля та розум (усвдомлю) образ вдповдно до мри його нтелектуально- емоцйних можливостей [2. - С.36]. деал двочо, жночо вроди, отже, унверсальний, реалстичний, а з нього вдповдно на основ спостережливост, уявлень про красу, виплива свй, власний. Що подобаться одному, нший на те не зверта уваги: Кому, як болото, а йому, як золото, Кому, як мара, йому, як зоря [13. - C.61],

Портретна характеристика двчини засобами фольклору досить загальна: кар оч, чорн брови, бле личко, румян щчки, золота коса, довга коса, стрункий стан, легка хода тощо. Проте в паремях особлив акценти зроблено на вдображення не так зовншньо, як внутршньо краси; перевагу надано фзичному здоровю (Не так врода, як природа), позитивним рисам нраву, нтелектуальним, нравственно- етичним якостям двчини, жнки: З краси не пити води, Краси на тарлц не краяти: аби з негосподиня була,Красотою ситий не будеш,На красуню дивитись любо, а з розумною жити добре,Не красота украшать, а розум,Красота до внця, а розум до кнця, Не краса украшать, а характер, Не шукай красоти, а шукай доброти, Не в тм хороша, що чорноброва, а в тм, що дло робить,Не бда, що чорна, аби ловка [13. - С.35-37].