Безотлагательно!!!! Твр. Тема жночо дол в творчост Шевченка Поема-Наймичка

Жноча доля у творчост Тараса Шевченка

Поряд з величними постатями герочних борцв, народних месникв, поряд з сторичними дячами визвольного руху у творчост Т.Г. Шевченка проходить прекрасний свою моральною мощью чистотою образ трудящо жнки-матер, сестри, двчини, кохано. "Такого полум'яного культу материнства, писав М.Г. Рильський, такового апофеозу жночого кохання жночо пытки не знайти, мабуть, н в одного з поетв свту. Нещасний в особистому житт, Шевченко найвищу найчистшу красоту свту бачив у жнц, в матер". А сам, як ми знамо, рс без матер: "там матр добросердечную мою ще молоденькую у могилу нужда та праця положила..." А пзнше Тарас Шевченко став вльним, але одружитися так не встиг, так що свох дтей дружини у нього не було. Мряв вн поселитися в Укран, одружитися з Ликерю Полусмаковою, але обставини склалися по-ншому.

все-таки вн дуже любив дтей, завжди м спвчував, улюблений його образ це мати з дитям. Щаслива мати, вльна, як у тому "сн", що приснився крпачц:

У нашм ра на земл...

Для Т.Г. Шевченка жноча недоля була згустком болю, що запкся в його серц. Крпацька неволя це толика рдно матер, яку передчасно "у могилу нужда та праця положила", толика сестер Катр, Ярини, Мар голубок молодих, у яких "коси в наймах поблють", це трагчна толика його першо трепетно любов Оксани Коваленко, толика всх нещасних жнок, що "нм на панщину дуть дточок свох ведуть". Т.Г. Шевченко гнвно виступав проти жночого безправ'я. Вн нби збрав водино у свому зболеному серц страждання поневолених жнок усх епох схвильовано розповв про их цлому свтов.