Художн особливост у твор Захар Беркут

Коли письменник створю оповдання, врш або п'су, в його уяв постають образи рзних подй, людей, явищ. Щоб точно, виразно, яскраво вдтворити ц уявлюван образи, письменник, по-перше, добира слова потрбного змстового вдтнку та емоцйно забарвленост; по-друге, використову рзн художн засоби. Наприклад: Широкою ркою плили по Рус пожеж, руни та смерть. Страшенна монгольська орда з далеко степово Аз налетла на нашу крану, щоб на довг вки в самм корен пдтяти силу, розбити народне життя. Найперш м100: Кив, Канв, Переяслав упали були зруйнован до основи; х слдом пшли тисяч сл менших городв)
(...Палали нш свтила, страшн, широк, бухаючи огняною загравою: се горли околичн села слободи, окружаючи широкою огненою пасмурою монгольський табр. Там бушували загони монголв, рубаючи та мордуючи людей, забираючи в неволю та нищачи до основи все, чого не можна було забрати)
Для зримого зображення пожеж, розгрому, жаху, що несла в соб орда, автор використову порвняння, ептет, гперболчну метафору, уособлення. Розгубленсть геров, х безпораднсть, смертельний переляк, а разом з тим силу вол, нескоренсть, прагнення перемогти передають  риторичн окличн речення та вигуки. 
Про коптку боту творца над мовою свдчать рукописи творв. Нердко одн слова письменник по два-три рази замня на нш, поки знайде т, як найточнше передають думку, найяскравше зображують предмет чи явище, найповнше виражають ставлення творца до нього, дають йому оцнку. 
Художня майстернiсть творца залежить вiд його вмiння використовувати у свому  творi художнi засоби. За допомогою их создатель создавать новий свiт, художню  реальнiсть, де намагаться сформувати сво естетичнi принципи таким чином  вселяючи у твiр певнi духовнi цiнностi. До художнiх засобiв належать: тропи  (епiтети, порiвняння, метафори, гiперболи), стилiстичнi фiгури (повтори),  формотворнi засоби (сюжет, композицiя, портрет, пейзаж, монолог, дiалог). Тепер  спробумо знайти всi цi складовi у повiстi Iвана Франка "Захар Беркут". Текст  мiстить дуже багато пейзажних картин, де зображуються природнi ландшафти долини, в  якiй знаходилося село. "Простягаючись звиш пiвмилi вздовж, а малюсенько що не чверть  милi в ширину, рiвна й намулиста, обведена з усiх бокiв стрiмкими скалистими  стiнами, високими декуди на три або й чотири сажнi, равнина тота була немов  величезним котлом, iз якого вилито воду. Чималий гiрський потiк впадав вiд слету  до то долини високим на пiвтора сажня водопадом, прориваючи собi дорогу  помiж тiснi, твердi скали, i обкрутившися вужакою по долин, випливав на захiд у  таку ж саму тiсну браму..." Поданий кусок мiстить велику кiлькiсть епiтетiв  (намулистий, стрiмкий, тiсний, гiрський) i кiлька порвнянь (равнина немов котел,  потiк немов вужака). Читаючи цей уривок, зачаровушся красотою долини,   водоспадом i потоком, який тече удалечiнь. Або такий фрагмент з безпосереднiм  описом селища: "При входi до кожного дворища стояли двi липи, мiж якими прив'язанi  були гарно плетенi в усякi узори ворота.