Цитатна черта Юрка та Тос " См039;я дико качки "

Цитатна черта Юрка та Тос " См'я дико качки "

Задать свой вопрос
1 ответ
                                                                                                                         ЮРКОВн радв, що сьогодн таки проснувся вчасно, що не очкував н на батька, н на матр, а подався сам до рчки, щоб порибалити ... Юрков хотлося не йти, а бгти, не мовчати, а спвати Вн демонстративно вдвернувся, не бажаючи вступати з нею н в як розмови... Спочатку Юрков подобалась увага, але быстро та увага стала йому надокучати й заважати Це я набрехав, щоб побачити, чи ти розумна... Знову долинув вопль сро качки, але вн нтрохи не схвилював Юрка Вн уявляв, як повезе каченят у м100, як показуватиме свом товаришам, як вони заздритимуть. Вн шов пританцьовував Про для себя Юрко погрожував Тос якнайстрашнше, вн, нарешт, пообцяв соб розправитися з нею, щоб знала сво мсце, щоб не лазила слдом за ним, не втручалася Псля того Юрко вже не товаришував з сльськими хлопцями. Чи то вони не приймали його до свого гурту, чи то, як казав Юрко, вн не захотв бльше з ними знатися. А если батьки запитували, чому ж Тося не прибывать, то вдповдав, що дуже йому надокучила, вн прогнав. Що, мовляв, од не слова живого не почуш, а все дивиться й дивиться на для тебя, розкривши рота. А поки хав у машин, то тльки про не й думав: вн би покликав, але чи пдйшла б вона? , переживаючи болсний сором, був певен, що, мабуть, не пдйшла б... 3.1.2. Орнтовний планхарактеристики виду Юрка. 1) Юрко мський хлопець. 2) Риси нраву героя: а) брехливий жорстокий; б) грубий у ставленн до Тос; В) байдужий до страждань качки-матер та дтей; г) хвалькуватий та пдступний. 3) Юрко уособлення людсько жорстокост.                                                                                                                   ТОСЯ Вона, вдчуваючи свою провину, зовсм тихо присла неподалк. Тепер вона й сама була не рада, що прийшла, бо сподвалася на те, що Юрко стрне привтно, а вн... А вона, не зважившись повернутись пти одразу, тепер детал почувала для себя няково й пригнчено. засмучувало й те, що Юрко нчого не зловив. Якби зловив, то почав би радуватись, тод вони б якось помирились. Вона з першого ж денька привязалась до нього, весь час намагалась бути в його товариств, не спускала з нього глаз. Випусти... бо вони повмирають без води. У вухах стояв отой качин крик, довго ще стояв, навть тод, если вони вийшли з лсу й через городи йшли до хати. Вона хотла податися разом з Юрком, щоб слухати його розповд про мсто, про те, чого й нколи не випадало бачити. Если вона була з Юрком, то здавалося, що на не пада чарвнше свтло його знань, що вона на якийсь час переселяться у той свт, що поста з його розповдей. Спочатку сидла пд свою хатою й намагалася помтити, як сонячне промння пада на землю Потм з кленового полнця робила свистка, але вс вони свистали не так, як той, учорашнй, який грав тоненьким, наче аж зеленим звуком. Притулялася до берези, що росла в хньому подвр, хотла пдслухати, про що вона шумить, але сьогодн чомусь береза крилася вд не, не бажала повдати свох думок.
, оставишь ответ?
Имя:*
E-Mail:


Добро пожаловать!

Для того чтобы стать полноценным пользователем нашего портала, вам необходимо пройти регистрацию.
Зарегистрироваться
Создайте собственную учетную запить!

Пройти регистрацию
Авторизоваться
Уже зарегистрированны? А ну-ка живо авторизуйтесь!

Войти на сайт