черта всх образв роману анна каренна

Левн - герой роману Л. М. Толстого Анна Каренна (1873-1877). Один з найскладнших найцкавших образв у творчост письменника, який вимовляв прзвище героя як Левн, тим самим вказуючи на зв'язок з свом м'ям, на автобографчн витоки персонажа. Л. може повинен розглядатися в ряду нших геров Толстого, мають або деяк автобографчн риси, або аналтичний склад розуму (Нехлюдов з Ранку помщика, Дмитро Оленн з Козакв, частково Андрй Болконский Пьер Безухов). Нрав сюжетна лня Л. найтснше пов'язан з обставинами життя способом думок самого письменника. Вдомо, що пд час написання роману Толстой практично не вв щоденникв, так як його думки почуття досить повно вдбивалися в бот над образом Л. Ф. М. Достовський в Щоденнику письменника за 1877 рк писав, що Л. головним гером роману виведений творцом як носй позитивного свтогляду, з позицй якого виявляються ненормальност, що призводять до страждань загибел нших геров. Костянтин Дмитрович Л. - провнцйне помщик, що належить до хорошого дворянського роду, що живе в свому матку, не службовцем, який серйозно захоплювався господарством. За зовн розмреним життям повсякденними турботами ховаться напружена бота думки героя, глибок нтелектуальн запити моральн пошуки. Л. вдрзняться щирстю, врвноваженстю, серйозним доброзичливим ставленням до людей, врнстю боргу, прямотою. З самого початку роману вн поста як герой з цлком сформованим характером, але еволюцонуючим внутршнм свтом. З Л. читач знайомляться в складний перод його життя, коли вн, прихавши в Москву, щоб зробити пропозицю Кт Щербацкой, отриму вдмову де додому, намагаючись вдновити душевну рвновагу. Вибр Кт був обумовлений для Л. не тльки почуттям до не, а й ставленням до см' Щербацких, в шторою вн бачив приклад ветхого, утвореного чесного дворянства, що для героя було дуже важливо, тому що його уявлення про справжнй аристократизм грунтувалися на визнанн прав чест, гдност незалежност, на вдмну вд сучасного схиляння перед багатством успхом. Л. болсно хвилю толика росйського дворянства очевидний процес його збднння, про що вн багато зацкавлено каже з Облонским своми сусдами-помщиками. Чи не бачить Л. реально корист вд тих форм господарювання, як намагаються привнести з Заходу; плохо ставиться до дяльност земських установ, не бачить сенсу в комед дворянських виборв, як, втм, в багатьох досягненнях цивлзац, вважаючи х злобном. Постйна життя в сел, спостереження над працею побутом народу, прагнення до зближення з селянами серйозн заняття господарством виробляють у Л. цлий ряд самобутнх поглядв на що вдбуваються навколо змни, недарма саме вн да мне точне визначення пореформеного стану суспльства особливостей його економчного життя , кажучи про те, що все перевернулося тльки укладаться. Однак Л. прагне внести свй внесок в те, як все вкладеться. Методи господарювання роздуми над особливостями нацонального укладу життя приводять його до самостйного оригнального переконання в необхдност враховувати у веденн сльського господарства не тльки агрономчн нововведення технчн досягнення, а й традицйно-нацональний склад працвника як головного учасника всього процесу. Л. всерйоз замислються про те, що при правильнй постановц справи на основ його висновкв можна буде перетворити життя спочатку в матку, потм в повт, губерн , нарешт, у всй Рос. Крм господарських нтелектуальних нтересв перед гером невдступно встають проблеми ншого роду. У зв'язку з одруженням на Кт необхднстю сповдатися перед внчанням Л. замислються над свом ставленням до Бога, не знаходячи в душ щиро ври. До кола нравственно-релгйних питань роздумв про сенс життя, про тамниц народження смерт Л. звертають найважливш под: погибель брата, а потм вагтнсть дружини народження сина. Не знаходячи в соб ври, Л. одночасно зауважу, що в надзвичайно серйозн хвилини життя вн молиться Господу за спасння благополуччя близьких, як це було пд час пологв Кити пд час угрожай, яка застала з малюсеньким сином у лс. У той же час Л. не може задовольнити визнання кнцвки, а отже, якийсь безглуздост людського снування, якщо вона грунтуться злее на бологчних законах. Невдступнсть цих думок, прагнення знайти неминущу мету життя нод доводять Л., щасливого чоловка, батька, успшно господарюючого помщика, до вдчайдушних моральних пыток навть думок про самогубство.