Твр (10-12 речень) "Чи задоволений Гобсек свом життям?"

Повсть Гобсек (1830-1833) дуже мне твр. Письменник багато разв переробляв, друкувалася вона у трьох варантах навть пд рзними заголовками: Лихвар, Папаша Гобсек просто Гобсек. У свтовй лтератур неодноразово виникало образ скнари. Це Шейлок в Венецанському купц Шекспра, Гарпагон в комед Скупий Мольра, Скупий лицар у маленькй однойменно трагед Пушкна, Плюшкн в поем Мертв душ Гоголя. У Гобсеке перед читачем поста масштабний образ користолюбця буржуазно епохи, породжений вс соцально-економчною системою цього товариства, жрець золота, користолюбець-флософ, користолюбець-цинк, що зна життя, людей закони свого часу вершить темн справи не в обхд снуючо законност, а завдяки знанню .
Мертву хватку хижакв, подбних Гобсеку, Бальзак знав з особистого досвду: йому були добре знайом пояснення з кредиторами, закладання векселв, боргова вязниця. Бальзак домагався щоб образ лихваря був очень правдивим. хоча письменник вдчував до нього природне огиду, вн зумв вжитися в натуру хижака, а потм, за свом звичам, розкрити зсередини. У повст три оповдача: Бальзак, Дервль в окремих випадках сам Гобсек. Дервль, чи мя зустрчаться на багатьох сторнках Людсько комед, чесний служитель юстиц, який був колись не тльки скромним сусдом Гобсека волею дол удостовся вдвертих бесд з старим, цнив його розум знання користувався ними, але сам опинився боржником лихваря свдком загибел родини графа де Ресто, злобною частью якою став Гобсек. Таким чином, читач з перших рук дзнаться все про лихваря його жертви.
Не знаю, почав Дервль, чи можете ви уявити соб з мох слв це обличчя людини, яке я Гот в назвати мсячним ликом, бо його жовтувата блдсть нагадувала мен србло, з якого злзлобна позолота. Волосся в мого лихваря було зовсм прям, завжди старанно зачесане, з сивиною, попелясто-ср. Риси обличчя нерухом, безпристрасн, як у Талейрана, мов вилит з бронзи. Оч, маленьк жовт, як у тхора майже не виносили яскравого свтла, тому вн захищав х козирком потертого картуза
Гобсек пишався тим, що вн невблаганний: У мене погляд, як у господа господа, я читаю в серцях. Нкому з людей вн не спвчува, нкого не намагаться врятувати н вд ешафота, н вд петл, н вд Сени. Судячи з його вчинкв, у ньому не залишилося няких людських почуттв. Золотий мкроб вив в його душ навть родинн привязаност. Загибель Великолепно Голландки, його троюрдно племнниц, не викликала в ньому някого вдгомону; в нестерпно нужд ганьбу гине донька ц жнки, прозвана Вогником, гарненька, як купдон. Але Гобсек не ворухнув пальцем, щоб допомогти м. Вн бльше всього на свт ненавидв свох спадкомцв, живих мертвих. навть до людей, як щиросердно доврилися йому, вн не бува поблажливше, нж до нших (до Дервлю, графу де Ресто). У нього сну верховодило, далеке людському суспльству нкого не шкодуй, нкому не допомагай, але сам користуйся всм, що можна взяти безоплатно. З Дервиля вн бере величезн вдсотки, щоб той не вдчував-для себя облагодяних, а смю графа де Ресто залиша без коштв, не маючи на це някого права та скориставшись фктивним заповтом графа графин помилкою. В учнв виника питання, чому ж Дервль назива Гобсека челевеком само делкатнй чесност. Потрбно пояснити, що мова здесь йде не про моральн принципи, а про бездоганну педантичност Гобсека в проходженн грошовим документом, настльки високо цнуться в комерцйному свт.
Гобсек перш за все длок, який вважав, що грош це продукт, який можна з спокйною совстю продавати. Для нього сну угода, вигода, але не людина. Скряга-флософ збагнув основу, на якй грунтуться благополуччя в буржуазному свт це влада грошей. У золот зосереджен вс сили людськ, а що стосуться морал-людина скрзь однакова: скрзь йде боротьба мж бдними багатими. вона неминуча. Так краще вже самому утискувати, нж дозволяти, щоб нш для тебя тиснули - таке життве кредо лихваря. Полтика, наука, мистецтво в розумнн Гобсека так Соер дяльност людини, в яких вн завжди переможений. дине, що да людин силу владу, задовольня його честолюбство, золото.