Написати твр на тему : ,, Яким я уявляю рай "

Рай пекло це обктивна реальнсть людського й ангельського буття. снують вони нби в трьох постасях. По-перше, як рай, так пекло в серц нашому. Як стверджу блаженний Августин: Не шукай чистилища пд землею чи де-нде: воно в серц твому!  Если наша душа знаходиться у птьм незнання Господа й стини це то суще пекло (грецькою ад мсце темряви). Если ми вдокремлюмось вд Господа неврям та нелюбовнстю свою, це в дйсност тьма кромшня, або ж зовншня (вд слова крм, окрм тобто опрч, поза, без: вддлити вдокремити. Темрява зовншня, перебування поза днанням з Богом, без свтла Духу Божого, тьма бездуховност). в птьм цй зовншнй злее плач (плач вд нещасливост сво, вд неможливост повного задовльнення усезростаючих потреб плот: Дв дочки в кровожерця: Дай, дай! (Притч. 30.15); вд страждань, породжених жадбнстю людською за словом святого Григоря Богослова: Сластолюбством ми купумо соб пошкодження), та скрегт зубовний (скрегт зубв вд злост на оточуючих, Бога, та й на самих для себя. Згадаймо, що если побивали архдиякона Степана камнням, то скреготали на нього зубами). Що стосуться раю, то й вн так само реальний, як пекло, так само проявляться на трьох рвнях: в серц окремо особистост, в Церкв праведникв, мстично, як Небо або Царство Небесне, Королевство Духа Любов. Стан раю в серц людини знаменуться станом досконало, всепоглинаючо любов, миру, радост в Дус Святому, станом безусловного щастя, духовного зворушення, розчулення, замилування блаженства, яке неможливо виразить словами. Смисл же спасння поляга в тому, щоб ще при житт в грубому, бологчному тл, причаститися цього невечрнього Свтла Христово любов. Щоб у момент воскресння переходу, народження в нший свт, духовний, витримати Трибунал цього Свтла (Суд же такий, що Свтло в свт прийшло (в. 3.19)), за законом спордненост добра й злобна (Що спльного мж свтлом тьмою?..) зднатися з свтом ангельським у Царств Божому. А в итог стати ангелом самому! Бо як з мертвих воскреснуть (здесь як духовно, так дословно, мстично, оживши в духовному, а точнше тонкоматеральному свт в духовному ж, за Феофаном Затворником узкому, ефрному тл), то не будуть женитись, ан замж виходити, але будуть, як Ангели на Небесах (як тому, що аби стати ангелом, всником Божим у повному смисл цього слова, необхдний час, перод духовного зростання) (Мк. 12.25). Бо мра людська вона ж мра Ангела