Символи "Хвала до радост"

 Хвала до радост

 У широкому значенн це гмн не злее вропейського Союзу, але й ус вропи. Музика гмну взята з Девято симфон, яку Людвг ван Бетховен написав у 1823 роц.

 У фнальнй частин сво симфон Бетховен поклав на музику Хвалу до радост, написану в 1785 роц Фрдрхом фон Шиллером. Цей врш виражав деалстичн погляди Шиллера на братерськ стосунки мж усма представниками людсько раси - погляди, як подляв Бетховен.

 У 1972 роц Рада вропи (той самий орган, який розробив дизайн вропейського прапора) схвалила тему Оди до радост Бетховена у якост свого гмну. Вдомому диригенту Герберту фон Караяну було доручено написати три нструментальн аранжування з соло для фортепано, для духових нструментв для симфончного оркестру. Без слв, унверсальною мовою музики, гмн виража деали свободи, миру та солдарност, на яких триматься вропа.

У 1985 роц гмн було схвалено президентами та главами урядв кран С як офцйний гмн вропейського Союзу. Цей гмн не ма на мет замнити снуюч нацональн гмни кран-членв С, быстрше, вн ствердженням спльних цнностей та х днання в усьому розматт нацональних вдмнностей.

Денек вропи, 9 травня

 9 травня 1950 року Роберт Шуман внс пропозицю створити обднану вропу для налагодження мирних взамовдносин на континент.

 З ц пропозиц, що отримала назву деклараця Шумана, бере початок процес обднання, який завершився утворенням вропейського Союзу.

 Сьогодн 9 травня стало ще одним вропейським эмблемой (Днем вропи), який разом з прапором, гмном, девзом диною валютою (вро) виража полтичну сутнсть вропейського Союзу. На денек вропи проводяться входи свята, що змцнюють днсть вропи та громадян зближують народи держав-членв С. 

 днсть у рзномантт - це девз вропейського Союзу.

Девз означа те, що завдяки С мешканц вропейських кран поднуються у спвпрац заради миру добробуту, а численн культури, традиц та мови держав вропи безцнним активом цього материку.