Твiр-роздум на тему "Шпага Славка Беркути" Даю 10 б. Прошу помогите!

Шпага Славка Беркути шкльна повсть про непрост стосунки пдлткв-однокашникв, про пошук для себя, дорослшання, розумння людей та навколишнього свту. хоча твр був написаний та виданий ще в 1968 роц, проте проблеми, порушен Нною Бчую, гостро актуальними й сразу. Мен здаться, письменниця добре зна дитячу психологю, разум писати про те, що хвилю пдлткв, тому читати твр надзвичайно цкаво. Одна з основних заморочек повст, яка стосуться кожного з нас, значення дружби в житт людини.

Друз потрбн кожному, без них набагато важче жити в такому неспокйному й непередбачуваному свт. хня пдтримка захища нас вд стресв та самоти, допомага у важких життвих ситуацях. Справжн товариш це люди, на яких завжди можна покластися, вони сприймають нас, якими ми , разумють роздлити з горе й радсть.

У повст показано дружбу мж однокласниками Славком Беркутою та Юльком Ващуком. Вони мешкають у Львов, знають одне 1-го издавна й навть сидять за одню партою. Але якщо Славко завжди робив усе, щоб пдтримати товариша (наприклад, вддав йому взимку свою шапку, щоб компаньон не захворв; навмисно програвав йому пд час гри в шахи, аби друг порадв), то Юлько, здаться, завжди нби разрешав з ним товаришувати. У пдлтковому вц це призвело до конфлкту мж друзями. Ярослав вважа, що Юлько став занадто зарозумлим, пихатим, невдячним, йому все даться просто без будь-яких зусиль. Сам же Беркута борець, йому доводиться важко працювати: спочатку над тим, щоб перемогти хворобу, яка ледве не зробила його нвалдом, багато навчатися, наполегливо тренуватися, щоб досягти успху. З ншого ж боку, Юлько Ващук пережива непростий перод: вн не ма справжнього родинного тепла, нхто не сприйма серйозно його захоплення малюванням. Проте в Беркути, на думку хлопця, усе в житт гаразд: той ма пдтримку вд батькв, користуться повагою однокашникв, блискучо виступа на спортивних змаганнях навть потрапля до молоджно збрно.

Кульмнацю конфлкту мж хлопцями ста сцена двобою в спортивнй зал пд час тренування фехтувальникв, если Юлько кида виклик Беркут, хоча сам нколи в житт не тримав шпаги в руках. Славко, звсно, не мав права битися з недосвдченим, але непорозумння мж друзьями досягло критично меж й потребувало розвязання: Я не размышляв тод, не розмрковував, що битися з Юльком просто нечесно, все одно, що з беззбройним, вн несли шпаги не тримав дос, я мусив йому довести, що сильнший за нього маю в чомусь рацю, а в чому, тод ще не мг пояснити... Чи багато хто з нас утримався б вд бажання хоч раз побачити кращого вд себе переможеним?

Шпага Беркути зламалася, завдавши Юльку просто рани, але, як виявилося, головний бй мж образою та заздрстю був попереду... Ващук пдмовля мсцевих покидькв побити колишнього друга, пдстергши ввечер псля тренування. Ситуаця ж складаться так, що план провалються, а Юлько опиняться в млц й називаться Славковим менем, чим завда багато непримностей свому однокласников. Тож Беркуту звинувачують у злочин, якого вн не ков. Йому здаться, ус вдвернулися вд нього. Хлопцев важко, але вн гдно триматься. саме в цьому випробуванн Ярослав зрозумв, як важливо мати справжнх друзв, а також усвдомив необхднсть боротьби не тльки у спорт, а й у повсякденному житт. Ситуаця показала, що справжнми друзями Славка були батьки, однокашники, зокрема Лл Теслюк, учитель географ, тренер Андрй Степанович ус т люди, як до останнього врили йому, допомагали й пдтримували, як могли. Юлько ж навть не знайшов у соб сил ззнатися в сконому й залишився самотнм. Мен неймоврно шкода таку людину, яка заплуталася, не ма н пдтримки друзв, не вдчува тепла батьквського вогнища.

Народне прислвя утверждать: Людина без друзв, як дерево без корння. Повсть Шпага Славка Беркути показу нам, наскльки важливою для кожного пдтримка друзв, рдних, настльки нестерпно важко, самотньо жити без не. Мен стала зрозумлою назва твору: зброя може захистити, а може вбити. Так само й слово друга може зцлити й пдтримати, а може зганьбити й знищити. тльки нам виршувати, як дяти, бо рано чи пзно доведеться вдповдати за вчинки перед собою й свтом.