Про що розповдають стни ужгородського замку

Якщо подорожувати рдною Украною, уважно подивившись на карту, що впаде у тво оч - це безлч назв сл, мстечок, мст. Скльки х багато! у кожного своя сторя, а багато з их залишили про себе пам'ять стали нашими нацональними святинями. так святин у твому мст. Ужгородц мають чим гордитися: теснее в XII ст. хн м100 знав увесь цивлзований свт!

Рушимо в мандрвку вулицями древнього Ужгорода розпочнемо вд першопочаткв м100 - старовинного Ужгородського замку. Середньовчна хронка Антонна пд назвою "Дяння угорцв" вдносить заснування ужгородсько фортец до IX ст., точнше - до 895 р., если древн угри, керован своми главарями - Алмошом його сином Арпадом, зруйнували одне з останнх слов'янських городищ з вйськовим укрпленням - град знаменитого графа каптана Лаборця. З утворенням Угорсько держави у кнц X ст. - поч. XI ст. здесь будуться замок як адмнстративний та торговельний центр комтата Унг (центр Ужансько жупи). 

А тепер повернемося з епохи легендарно в епоху сторичну, реальну та пройдемося усередину цих загадкових мурв, щоб познайомитися з ужгородською твердинею ближче. На подвр' замку нас чекають дв чудов залзн скульптури персонажв грецько мфолог: постать найпопулярншого давньогрецького героя Геракла, який убива лернейську гдру, попечителя мандрвникв, торговцв, провдника душ померлих - Гермеса (у форм сидячого юного юнака), бронзова статуя могутнього хижого птаха - Турула (вд тюрського слова тогрул, турул - сокл) - мфчного птаха древнх угрв, культ якого вдомий з скфських часв. Посередин замкового подвр'я привертають увагу руни першо ужгородсько церкви (храму святого Юря, який згадуться писемними джерелами пд 1248 роком), яка известна не тльки як родове мсце поховання Другетв, а й укладення у стнах 24 квтня 1646 р. Ужгородсько церковно ун. 

Замковй церкв, на жалко, не судилося дожити до наших днв. У 1728 р. спопелила пожежа. Нин про церкву нагаду лише глибока, обведена стною яма, колишня крипта.ю що поросла чагарником. Якщо перейдемо замкову браму, перше, що впаде у вч - це постать найпопулярншого давньогрецького героя Геракла. Лита залзна скульптура, виготовлена у 1824 р. в Ужгород, зображу перемогу сина Зевса й Алкмени над багатоголовою водяною змю - лернейською гдрою, яка була настльки отруйною, що гинули навть вд 1-го подиху. Геракл знищив страховище, це був його другий з дванадцяти подвигв (перший його подвиг - це задушення неуязвимого немейського лева (Арголда), з того часу вн носив кожу лева). Неподалк вд Геракла нас чека ще один персонаж грецько мфолог - попечитель мандрвникв, торговцв, провдник душ померлих - Гермес. Його залзна скульптура, у форм сидячого юного юнака, вилита на колись залзоливарному завод бля Мукачева. 

Про загадков мсця та стни фортец на замковй гор з'явилися рзн здогадки, домисли, легенди. Зокрема, легенду про страту близько 1730 року ужгородсько чаклунки, жнку Юря Сюча, Марю Рушковську чи романтичну легенду про Блу дву, доньку власника замку каптана Другета, яка видала ус тамниц замку закоханому польському вовод, за що батько наказав замурувати живою в стну фортец, це сталося близько 1653 1658 рр. 

У XVI - XVII ст. невд'мною частиною стор Ужгородсько фортец коротк, але жорсток штурми, тривал та виснажлив облоги, если наш край був ареною жорстоко боротьби мж протестантськими князями Трансльван та католицькими правителями Габсбурзькомпер. У кнц XVII - поч. XVIII ст. Ужгородський замок перетворився з звичайного провнцйного укрплення у помпезний графський осдок, великосвтський центр культурного та полтичного життя Закарпатського краю. пов'язано це було з дяльнстю володарв замку графв Мклоша Берчен та його жнки-красун графин Крстни Чак. Врешт решт Ужгородський замок був гнздом магнатсько см' Другетв, який належав й 360 рокв. До подлу Реч Посполито замок служив в якост австрйського прикордонного укрплення, мсцем дислокац вйськового гарнзону, а 2 травня 1776 року мператриця Австрйсько мпер Маря - Терезя передала Мукачвськй греко-католицькй парх. З того часу у стнах Замково гори вирував вогнищем освти та науки. Тут розмстили духовну семнарю (проснувала до лта 1945 року), тривалий час дяло видавництво друкарня "Уно" (1902 - 1938рр.). Замкова гора стала одним з центрв закарпатсько укрансько науки, лтератури й культури.