Написати твр на тему чи легко бути блим жеребцом шепталом у

В краткому оповданн "Блий кнь Шептало" Володимир Дрозд зумв порушити глибок соцальн проблеми, як хвилюють кожну особистсть, схильну до самоусвдомлення самовираження.

Алегоричний образ блого жеребца 100 эмблемой ндивдуума, що вдрзняться вд оточення, видляться з натовпу. читач розум, що насправд думки, що спадають на думку Шепталов, то роздуми людини неординарно, особливо... Таку людину часто називають "блою вороною". , на наш погляд, блий колр коня свордним натяком на цей вислв.

Шептало зна про свою неординарнсть, вн пам'ята матр, яка працювала в цирку, вн пригаду розповд про свох предкв норовистих блих коней. Але незважаючи на це знання, блий кнь часом хоче злитися з табуном, аби уникнути гострого Степанового погляду, не впасти в око, уникнути вибору. Одначе це прагнення викликане не бажанням стати частиною колективного цлого. Зовсм навпаки. Шептала гнтить принизлива бота колгоспних жеребцов, йому огидне вдчуття птних тл табуна, який женуть на водопй навть не до рчки, а до колодязного корита ( цим автор теж пдкреслю обмеженсть свту, що визнача Шепталове життя). Володимир Дрозд нби запиту свого персонажа, чи зможе вн усе життя отак ходити позаду конюха, щоб не бгти серед сптнлих кнських тл, останнм пити з корита скаламучену воду, щоб уникнути штовханини натовпу. читач незабаром отриму вдповдь: блий кнь показу свй нрав втка в луки. Тут вн вдчува себе вльним, як давн його праотцы дик кон. Шептало пасеться, лежить на травок, купаться в рчц. Змивши з для себя срий бруд, вн 100 блоснжним , вражений, стоть над водою. Власне вдображення у вод 100 нби поясненням того, чому конюх дозволив соб ударити блого жеребца: забруднившись, Шептало став срим (тобто пересчним, таким, як ус). Усвдомлення сво неповторност дозволя Шепталов пробачити Степана навть сумувати за ним. Повертаючись до колгоспно конюшн, блий кнь викачуться в багн, щоб на ранок знову стати срим, але глибоко в свдомост Шептала пульсу думка, що вн особливий, нкому його не зломити, доки в ньому живе таке самовизначення, але серед натовпу краще все ж таки залишати срим, щоб не мозолити зайвий раз око.

Таким чином, создатель створю досить поетичний образ жеребца (читай: особистост), який прагне свободи, але залишаться в невол, хоче самовиразитися, але, скутий срим буденним життям, залишаться серед натовпу, дозволивши соб лише один денек вльного життя.