Як Том Сойр обманював товаришв цим самим викручувався з рзних

Бльшсть подй, про як йдеться в Пригодах Тома Сойра, узято з реального життя. У книжц письменник згадав про роки свого дитинства в мстечку Ганнбал, яке у твор отримало назву Санкт-Петербург (американц люблять давати малюсеньким мстечкам гучн назви столиць, тому крана ма клька Парижв, русалимв тощо; можливо, ц назви свого часу нагадували емгрантам про покинут рдн мсця), У передмов до твору Марк Твен зазначив, що Том Сойр увбрав у себе риси характерв трьох хлопчикв.

Хто ж ц тро? Це сам юний Семюел Клеменс, котрий не дуже любив учитися був здатний на рзн витвки, його шкльний товариш Влл Боуен, а також Томас Сойр з м100 Шоунтауна, з яким митець познайомився ранше. Пд менем ттоньки Полл Марк Твен зобразив свою матр, а пд менем Бекк Тетчер одну з свох шкльних подруг, з якою одного разу заблукав у страшних лабринтах печери поблизу Ганнбанкета. Свого друга малюсенького волоцюгу Тома Бленкеншипа Марк Твен увчнив в образ Гекльберр Фнна. Безлюдний острв, куди втекли геро книги, насправд снував на рчц Мсссп за життя письменника.

Портрет (фр., англ. portrait) один з засобв художнього зображення персонажа твору, змалювання (опис) людини, зовншнього вигляду, виразу обличчя, одягу, рухв, поведнки тощо.

Письменники по-рзному створюють портрети. Митц можуть описувати персонажв стисло (злее клькома штрихами), або докладно, укрупнено (немовби зблизька), або вддалено. Портрет може бути створений словами автора або висловлюваннями нших персонажв (можливе поднання рзних точок зору), у иному випадку портрет ста багатогранншим, бо податься з рзних ракурсв. У портрет зображують зовншн або внутршн риси героя (або т й т одночасно). Портрети можуть бути незмнними (сталими) або мнятися протягом твору, у ход розвитку подй, а змна портрета засвдчу змни в нрав персонажа. Через портрет создатель висловлю ставлення до героя, визнача моменти, як важливими для розумння його нраву подй.

Сюжет (фр. sujet)  художня послдовнсть подй у лтературному твор.

Сюжет тсно повязаний з темою твору, вн реалзацю в художньо вибудуваному ланцюгу подй. Для розумння сюжету важливо знати не тльки те, як, власне, под покладен в його базу, а й те, як вони поднуються мж собою, як вони поднан в текст, як под укрупнено, як пропущено творцом т. д.

Складники (частини) сюжету:

експозиця знайомство з героями твору, обставинами хнього життя, часом мсцем, де вдбуваються под;

завязка ключовий момент розгортання подй, рзкий поворот у х перебгу;

розвиток д подальше розгортання подй твору (стрмко або уповльнено, послдовно або непослдовно тощо); це найбльша за обсягом частина твору, если розкриваються характери персонажв, вдбуваються основн зткнення мж ними;

кульмнаця найвищий момент напруження в розвитку д (у больших творах бува клька таких кульмнацйних моментв);

розв'язка под, що завершують твр, виршують основн питання й зткнення у твор, повдомляють про итог розвитку подй.

У лтературному твор може бути не одна, а деклька сюжетних лнй. Велик твори можуть складатися з цло низки менших частин, що мають окрем сюжети, хоча и поднан спльними персонажами, загальною темою.

Роздл другий

(...) Настала субота. Лто вирувало яскравими барвами й свжстю, буяло життям. У кожному серц бринла мелодя, а коли серце було молоде, вона виливалася в псню. Обличчя кожного променилося радстю, кожний крокував пружно й бадьоро. Бл акац стояли у цвту й сповнювали повтря пахощами. Кардфська гора, що пдносилася над мстом, укрилася зеленню. Вддалк вона здавалася обтованою землею удивительною, безтурботною, привабливою.

Том вийшов на вулицю з вдром вапна та довгою щткою. Вн змряв поглядом паркан, радсть його в одну мить згасла в душ, а натомсть у не ввйшла туга. Тридцять ярдв дощаного паркана заввишки девять футв! Життя здалося йому безглуздим, снування важким тягарем. Зтхнувши, вн умочив щтку у вапняний розчин, провв нею по верхнй дошц паркана, потм зробив те саме знову знову й зупинився: якою ж крихтною була бла смужка порвняно з безмежним простором небленого паркана! У розпач вн св на землю пд деревом. з хвртки пдстрибнем вибг Джим. У руц в нього було бляшане вдро. Вн наспвував псеньку Двчина з Буффало. Ходити по воду до мсько помпи Тому завжди здавалося непримним заняттям, але тепер вн подумав, що воно не таке вже й погане. Вн згадав, що бля помпи завжди збираться багато людей: бл, мулати1, чорношкр; хлопчики й двчатка, чекаючи сво черги, сидять, вдпочивають, мняються грашками, сваряться, бються, пустують. Вн згадав також, що хоча до помпи було якихось пвтораста крокв, Джим несли не повертався додому ранш як за годину, та й то майже завжди доводилося бгати за ним.