як ознаки сатири?

Сатира на початку сво появи була певним лричним жанром. Вона являла собою врш, часто значна за обсягом, змст якого мстила в соб насмшку над певними особами або подями. Сатира як жанр виникла в римськй лтератур. 
Слово "полтика" прогуляться вд латинсько назви мфчних стот, насмшкуватих напвбогв-напвтварин сатирв. Воно пов'язане з словом satura, що значив у простонародьи блюдо мшанини, що вказувало на змшання рзних розмрв (сатурнический врш, поряд з грецькими розмрами) на присутнсть в сатир самих рзномантних описв рзномантних фактв явищ на вдмну вд нших лричних жанрв, як мали суворо обмежену певну область зображення. 
Римська сатира найбльш проявилася у творах Гораця, Перся особливо Ювенала.
Загальновизнаний законодавець лтературних верховодил Буало у свому трактат "Поетичне мистецтво" пише про те, що жанр сатири бльше потрбен суспльству, нж ода.
З плином часу сатира втрача сво значення певного жанру, як це сталося з ншими класичними жанрами, наприклад, елегю, дилю та н. Викриття стало главною ознакою сатири.
Основою сатири викриття смх, з допомогою смх автор викрива недолки, людськ пороки.
Отличительна особливсть сатири негативне ставлення до об'кта зображення , одночасно, наявнсть позитивного деалу, на тл якого виявляються негативн риси зображуваного.
Создатель сатиричного твору, створюючи об'кт "високою мрою умовност", використову гперболу гротеск. В гротескн форми можуть втлюватися фантастичний сюжет ("Подорож Гуллвера" Дж.Свфта, "сторя 1-го м100" М. Е. Салтикова-Щедрна), алегоря (байки Езопа, Ж. Лафонтена, В. А. Крилова). 
У росйськй лтератур сатира вперше з'явилася в сатиричнй повст кнця 17 столття. Жанр сатири розвивали А. П. Сумароков, Фонвзн Д. . Н..Новков. 
Особливу роль у розвитку сатири 18 столття вдграла творчсть А. Д. Кантемра. А. Д. Кантемр рунтувався на вропейськй лтературнй традиц своми попередниками вважав Д. Ю. Ювенала, Н.Буало. Сатири А. Д. Кантемра длилися на философические мальовнич. В. А. Жуковський в статт "Про сатир сатирах Кантемра" писав про те, що сатири А. Д. Кантемра чтко дляться на росйськ закордонн: росйськ "мальовнич", тобто являють собою галерею портретв носв пороку; закордонн сатири "философические", оскльки в их А. Д. Кантемр бльше тяж до мркування про порок як такому. 
Свого розквту росйська сатира досягла в 19 столтт. Спочатку байки . А. Крилова, сатиричн врш Р. Державна. Потм А. С. Грибодов у свой комед "Гор вд розуму" "затаврував Молчалиных Скалозубов", а Н.В.Гоголь сатирично показував "мертв душ" помщицько Рос. 
Елементи сатири ми знаходимо у творчост поета революцйно демократ Н.А.Некрасова ("Роздуми бля торжественного пд'зду", "Сучасна хвала" та н).
Важливим етапом у розвитку росйсько сатири початку 20 столття стала дяльнсть журнальчикв "Сатирикон" "Новий сатирикон". У них публкувалися найбльш письменники-сатирики епохи: А. Аверченко, Саша Чорний (А. Гликберг), Тефф та н. 
Росйська сатира першо половини 20 столття представлена також у байках-сатирах Д. Бдного, сатирах В. Маяковського, новелах М. Зощенко, сатиричних романах . льфа . Петрова, драматичних казках Е. Шварца, нарисах фейлетони М. Кольцова, комедях А. Безименського.
Жанри сатири рзномантн:
сатиричний роман
сатирична драма 
комедя
епграма 
смешной рассказ
сатиричний фейлетон
карикатура.