твр благо мир у душ людини срочно над

У душ кожно людини завжди живуть дв несумсн реч добро злобно. Хто з их переможе, такою буде людина. Дуже важливо, щоб душ бльшост з нас були чистими, щедрими, щоб злобно не малюсенько змоги оселитися там перемогти. накше наша планета перетвориться на розсадник злобно сили, здатно загубити увесь всесвт. 
Про одвчну боротьбу добра злобна вдомо ще з часв створення Ббл, а може, ще ранше. Якщо ж звернутися до усх свтових культур, то там можна знайти згадки про цю смертельну боротьбу. Добро це, звсно, Бог. Як тльки не називали того, з ким повсякчас бореться володар Всесвту, Бог, Рогатий, Мефстофель, Диявол, Сатана... Вже бльше двох тисячолть ведеться та боротьба, але й дос невдомо, хто у нй перемг. Чаша терезв схиляться то в один, то в другий бк. Здаться, що несли ми не дзнамося, чи переможуть добро, мир на нашй планет. 
Вдомо, що Бог це, перш за все, Любов. Любов до усього: до тварин, до травиц, до сонця, до земл, до пташини у неб, до матер, до коханих, до усього людства. Але чи багато сразу на Земл людей, як б дбали про усх на цй планет? Бльшсть з нас чомусь забули про милосердя, взамодопомогу, доброту, яких нас вчить священне писання, намагаються жити за якимись новими законами, як бльше скидаються на "вовч". 
Мабуть, це ота одвчна боротьба добросердечна злобна, про яку так багато говорять та пишуть. 
Про цю боротьбу розповдали нам ще наш стареньк бабус та ддус це казки. Чомусь у казках справедливсть, правда благо завжди перемагають, незважаючи на, здавалося б, дуже важк та нелегк перешкоди. Знешкоджують рзномантних страховиськ, жахливих вдьом, нахабних мачух, пдступних тварин. Завжди у казках щасливий кнець, який так приваблю махоньких читачв та слухачв. Дтлахи знайомляться з ними з большою цкавстю, намагаючись наслдувати саме добрих геров, маючи у малюсеньких серцях вже немалу нелюбовь до того ж Кощя чи Баби-Яги, як виступають завжди з поганого боку. А добр вани-царевич, хоробр солдати, богатир стають втленням дитячих мрй наслдувань. Казки, я гадаю, саме вчать доброт, милосердю, любов малюсеньких дтей; вони нби хнми першими вчителями, хоч у чарвному свт. 
Если людина дорослша, вона зустрчаться вч-на-вч з несправедливстю, заздрстю, злстю. Спочатку вона розгублються, бо вчили змалечку, що пдступнсть та пдлсть завжди будуть покаран, що злсть тльки знищу душу людини, що заздрсть взагал погана риса. що ж тод залишаться робити цй людин, яка уперше зткнулася з злобном? Отод вона вже виновата сама виршити, чи й пристати до сил злобна, чи залишитися врною принципам добра, яким вчили ще змалечку. Я гадаю, що краще вже йти до кнця, тобто залишатися доброю, незаздрсною, непдступною людиною, щоб нш могли на для тебя покластися, щоб довряли тоб. Я навть не уявляю соб, як важко живеться злим, заздрсним людям, як. вбачають у кожному загрозу для себе, свого благополуччя. Вони, так мен здаться, не мають жодно спокйно хвилини, бо весь час м видаться, що х хтось може обманути, обкрасти, зробити будь-яку пдлсть. все це тому, що сам вони можуть це зробити, не вагаючись жодно мит. Оце справжня сутнсть злих людей. Недарма бльшсть з их ма "чорне око", тобто може навести порчу чи щось подбне. Не дуже добре зустрчатися з такими людьми, яких, на жаль, ста усе бльше у наш час. Дуже хочеться, щоб бльшало, навпаки, добрих людей з свтлими душами, здатними протистояти усьому чорному. Тод настане перемога блага, любов, людяност, щедрост, тепла та справедливост. 
Щоб змнити свт, щоб нарешт добросердечно перемогло злобно, потрбно змнити спочатку свй свтогляд, свтогляд свох близьких, друзв навчитися робити благо. Якщо кожен з нас стане добрим "чарвником", навчить цьому тих, кого обожать, то тод неодмнно добро буде переможцем у нелегкй боротьб, яка ведеться з початку створення свту. Отже, вчмося добру, вчмося його робити для нших людей чекатимемо, если воно запану на Земл як повноправний володар.