сочинить сказку про магию

Колдуня (гр. mageia, лат. magia чаклунство) сукупнсть уявлень ритуалв, в базу яких покладено вру в тамнич сили, з допомогою яких шляхом певних символчних дй можливо здйснювати вплив на людей, предметний свт чи хд подй.

нколи колдуню визначають як вру в можливсть впливу на довклля через фетиш, духв чаклунськ дйства: заклинання, жертвоприношення, табу, ритуальний танок тощо.

Природу колдун дослджував Дж. Фрезер. Щоправда, вн зважав, що магя не релгю. Вона попередником в еволюц мислення, свордною формою примтивно науки, яка була притаманна ранньому пероду розвитку людства. Але цей погляд не набув загального визнання з боку як антропологв, так етнографв.

Колдунчне мислення у свой основ ма два принципи:

1) подбне творить подбне, або наслдок схожий на свою причину;

2) реч, як хоч раз торкнулися один одного, продовжують взамодяти на вдстан й псля припинення безпосереднього контакту.

Звдси й свордний мператив колдунчних операцй pars pro toto (частина замсть цлого). Волосся, крапля кров, зрзан нгт, слд ноги на земл чи снгу, будь-який (бажано натльний) предмет одягу замщують у колдунчному обряд цле саму людину. Частинами (замсть цлого) виганяться з тла немч. Так само частинами навються на людину або виводиться з не амурна жага. Навть сама хвороба нби длиться на частини окрем симптоми.

Магя, як релгя, передбача знакчний спосб дй: чаклун не безпосередньо, а опосередковано прагне досягти певного результату. По сут, це вплив-дя за аналогю. Топиться вск тане вд кохання серце. Згора зрзане волосся гибнуть в очисному вогн хвороба немч тощо. Залежно вд змсту раннх релгйних врувань колдуню подляють на фетишистську, тотемстичну та анмстичну. У функцональному вдношенн (за метою впливу) колдуня бува мисливською, лкувальною, амурною, лиходйною тощо.

Фрезер подляв колдуню на позитивну (чаклунство) й негативну (табу). Оскльки метою позитивно колдун завдання зробити так, щоб бажана подя вдбулася, то в основ мператив дй так-то, щоб вдбулося те-то. Метою плохо колдун блокування (недопущення) небажано под чи явища. Тому мператив не чини того-то, щоб не трапилося те-то.

Колдуню подляють також на приватну громадську. Перша складаться з колдунчних обрядв замовлянь, спрямованих на викликання корисного чи шкдливого для окремо особи, а друга вдповдно для вс громади.

Фрезер проводив аналогю мж магчним науковим свтоглядом прийшов до висновку, що х подну переконансть у наявност порядку в природних явищах, вра в те, що послдовнсть подй абсолютно визначена, пдпорядкована незмнним законам циклчною. Чаклун, як вчений, не ма сумнву в тому, що однаков причини породжують однаков наслдки, тобто що здйснення необхдного ритуалу з певними замовляннями неодмнно дасть бажаний результат.

нший англйський соцолог, етнограф Бронслав Малиновський (18841942) називав колдуню псевдонаукою. На його думку, наука, навть на рвн знань первсних людей, базуться на спльному досвд повсякденного життя, який набуваться у процес боротьби людини з силами природи, рунтуться на спостереженнях фксуться розумом. Колдуня ж народжуться з переживань емоцйних станв, у яких людина не стльки спостерга природу, скльки перейматься своми вдчуттями, коли стина осягаться здебльшого не розумом, а емоцями. В основ науки лежать переконання в самодостатност досвду й розуму, в основ маг вра в певну мстичну безособову силу. Наукове пзнання керуться, як управляло, логкою, колдуня асоцацями, як виникають пд впливом пристрасного бажання. Структури рацонального колдунчного знань мають рзн традиц, рзну соцальну й духовну природу, а тому передбачають рзн типи дяльност. За Малиновським, наука утворю сфер.

О проекте

сочинить сказку про магию

Добро пожаловать!