допоможть будь ласка!!=) Дати хаарктеристикуобразу Фауста (за творчост Гете "Фауст" )

Фауст. Назва прогуляться вд латинського слова faustus - щасливий, щасливий. Образ Ф. супроводжував Гете все життя, первсний начерк трагед Прафауст вдноситься до 1773-1775 рр..; Трагедя в цлому була завершена в 1831 р. (останн поправки були зроблен Гете незадовго до смерт, в 1882 р.). У мру того як просувалася бота над трагедю, образ Ф. набував все бльш грандозне флософський вимр. В остаточному варант трагед Ф. виступа як представник всього людства, його невгамовно спраги життя, вол до знання, творення творчост. Надзвичайн масштаби майбутньо драми з'ясовуються вже в Пролоз на неб, де за душу Ф. починають суперечку небеса пекло. Господь Бог Мефстофель. Гете сам вдзначав идентиченсть цього прологу з бблйно Книгою ова, де про душу ова сперечаються Бог сатана. Протягом вс трагед Ф. проходить через ряд метаморфоз. У першй частин поста Ф., великодосвдчений вчений мудрець епохи Реформац, який оволодв всма науками свого часу, але глибоко розчарувався в книжковому знанн. Вн хоче осягнути всесвту внутршнй зв'язок. Але саме цього не може дати абстрактна наука. Ф. тсно в свой робочй кмнат, вн пристрасно рветься до людей, до живо природи. Ми бачимо його на прогулянц, серед простолюду, в сплкуванн з природою (сцена Бля ворт): на цих прогулянках Ф. супроводжу Вагнер, його педантичний, обмежений учень. Тема Ф. природа - одна з ключових тем всього твору. Ф. - людина сильних, титанчних поривань (не випадково його образ так захоплював Гете в юност, если вн працював над трагедями Прометей Магомет). Саме безмежна пристрасть Ф. до оволодння тамницями природи, до знання, до осягнення свту людей змушу Ф. погодитися на договр з Мефстофелем. Головна риса Ф. - вчний неспокй, тому вн висува особлива умова уговору: рис вигра лише у тому випадку, якщо Ф. побажа зупинити мить. Але Ф. впевнений, що цього нколи не буде. Вдтепер Ф. належить пройти через ряд спокус чуттвих спокус. Спочатку - це груба пиятика в винарн Аербаха. Потм чарвний напй, виготовлений на кухн вдьми, поверта йому молодсть юний нестримний запал. Одне з найважливших подй першо частини - зустрч Ф. з Маргаритою. Любов до ц юно двчини перетворю безмрно збагачу Ф., вперше псля безплдних самотнх умствованй в ньому пробуджуться ординарна людянсть. Однак свт Маргарити дуже вузький для Ф., в його душ виника трагчне роздвоння. Пристрасть до Маргарити пдступи Мефстофеля ведуть Ф. до тягостных злочинв: вн винен у загибел матер Маргарити вбивств брата Валентина. Псля цього Ф. змушений з свом супутником втекти з м100; Мефстофель залуча його в розгнузданий шабаш сатанинських сил (Вальпургва нч). Однак в цей критичний момент, если Ф., здавалося б, заплутався в тягостных грхах, його воля до добросердечна виявляться сильншим. Каяття у сконому, безмрне спвчуття до Маргарити в якйсь мр очищають його душу, вн робить вдчайдушну, хоча безнадйну спробу визволити Маргариту з в'язниц. Друга частина Фауста помтно вдрзняться вд першо; образ Ф. знаходить здесь принципово новий сенс. Гете неодноразово пдкреслював, що Ф. не тльки гером твору в звичайному сенс слова, його образ необхдний для розумння дност трагед. Все бльше розширюються - в порвнянн з першою частиною - сфери дяльност Ф.: це державна дяльнсть, флософськ суперечки, занурення в свт споконвчних еллнських переказв мфв, грецько краси , нарешт, невтомний творчий працю, вдвойовувати нов земл бля моря. Прагнення Гете охопити у другй частин величезний промжок стор - вд античност до першо чверт XIX в. - Змушу його постйно вдаватися до алегорй. Працюючи над другою частиною, Гете в жовтн 1826 р. повдомляв В. Гумбольдта, що вона охоплю три тисяч рокв, вд падння Тро до взяття Мссолунг (м100, де помер Байрон).