аналз врша "Прометей" Йоганн Гете

Йоганн Вольфганг Гете. Прометей 

врш у переклад Миколи Бажана. 

Аналз.

Тема врша розмова  титана Прометея з всевышним Зевсом.

дея людина прагне бути в усьому подбна до богв.

Твр побудовано у форм монологу Прометея. Врш складаться з 7 строф, написаних без рими (блий врш).

1 строфа прохання до Зевса залишити людин землю, будинок, тобто, все, що й рдне.

2 строфа висловлю зневагу до богв.

У третй та четвертй строф згадуться минуле дитинство та дитяча навнсть героя.

5 строфа  звинувачу Зевса у впертост, байдужост до людини.

6 строфа Прометей загартувався, став особистстю.

7 строфа Прометей став мятежвником, який вдчува радсть вд жадано свободи.

В цьому врш вжито так художн засоби:

- риторичне звертання: вгорни небо тво, Зевсе, млою хмар; не знаю нкого бдншого пд сонцем, нж ви, богове!;

- риторичн запитання: хто допомг гордсть титанв мен здолать? хто вд смерт мене врятував, вд дол раба?; чи не ти само це звершило, серце, в паланн святм?; Тебе шанувати? Чому?.

- метафори: нещедро ви живлите данням офр дихом молитов вашу величнсть; дти, дурники, повн над; звертав сво заблудл оч до сонця, чи нема там вгор вуха, що скарги мо почуло б, серця, що так, як мо, пригноблених би пожалло; дякуючи за рятунок тому, хто спить у високост; пупянки мрй достигли.

-         ептети: розжареним приском; заблудл оч; паланн святм.

-         лексичн повтори: щоб мучитися, щоб ридати, щоб втшатися, щоб радти.

у врш також порвняння: гроза порвнються з грою маленького хлопчика.

Цей врш, як сам Прометей, закликом до знищення богв, протесту проти авторитетв, мертвих традицй, до самоствердження очень духом людини та, зрештою, до пднесення людсько велич.