Назвати роздли з третього по п039;ятий з роману Айвенго

3 роздл Айвенго скорочено Если господарев матку Седрку-Саксу доповли, що Жворський прор та лицар ордену храмовикв Буа-Пльбер просять прихистку серед негоди, вн не був радий цьому взиту. Храмовик прославився як найсмливший лицар свого ордену, але водночас були вдом його гордощ, чванливсть та жорстоксть. Небагато з тих, кому пощастило повернутися з Палестини, сказали, що це людина з безжальним серцем. Однак Седрк, хоча й не був вдоволений взитом непроханих гостей, запросив х до вечер. У кмнат на стнах була розвшана вояцька та мисливська зброя, увесь нтерр мав на соб вдбиток то грубо простоти саксонсько доби, яку так любив якою пишався Седрк. З обличчя володаря замку було видно, що вн ма щиру, але запальну та швидку вдачу. Це був чоловк середнй на зрст, плечистий, з довгими руками дужий, як людина, що звикла до труднощв мисливського життя або до вйни. 4 роздл Айвенго скорочено Господар попередив пзнх взитерв, що говоритиме з ними саксонською мовою, бо вважа за свй обовязок сплкуватись мовою предкв. Поява у зал лед Ровени справила велике враження на лицаря Буа-Гльбера. Не зважаючи на пересторогу опкуна, Брян де Буа-Гльбер не зводив глаз з чарвно саксонки. Ровена була висока на зрст надзвичайно струнка, малюсенька ясн блакитн оч пд густими темними бровами та розкшне волосся каштаново-русявого кольору, що було вигадливо завите у численн букл. Щойно Ровена помтила, як палко дивиться на не лицар, вона вдразу затулила обличчя серпанком. Прор запросив красуню-двчину з опкуном на турнр, що мав вдбутись невдовз. Ще не виршено, вдповв Седрк, чи подемо ми туди взагал. Мен не до вподоби ц сутн свята, що були невдом мом праотцам за тих часв, если Англя була вльна. Принаймн дозвольте сподватися, сказав прор, що вкуп з нами вам легше буде наважитися туди похати; коли по дорогах тепер так небезпечно, не слд вдмовлятися вд товариства сера Бряна де Буа-Гльбера. Проре, вдповв сакс, здивши дос нашою краною, я не вдавався до сторонньо допомоги, покладаючись злее на свй добрий клинок та врних челядникв. Розмову перебив воротар, зпоявившись сповстити, що якийсь незнайомий коло ворт блага пустити та прийняти його. 5 роздл Айвенго скорочено Цим незнайомим був врей на мя саак з Йорку; хоча абат та ли-цар-храмовник були обурен тим, що можуть опинитись в одному товариств з неврним врем, Седрк наказав впустити подорожнього, як велить звичай гостинност. саак виявився високим, худорлявим старим чоловком з правильними рисами обличчя; орлиний нс, гостр чорн оч, високе, все в зморшках, чоло, довге сиве волосся й борода справляли гарне враження. Проте нхто з гостей довго не хотв поступитися йому мсцем, аж доки один прочанин не запропонував ссти поряд. Розмова поступово зйшла на питання вйськово доблест саксв, яку вони виявили у Святй Земл, прочанин зауважив, що англйськ лицар не були нижч ан вд кого з тих, хто бився за святу землю. Вн сам бачив, як сам повелитель Ричард та пять його лицарв на турнр псля завоювання Сен-Жан-дАкра викликали до бою супротивникв як того денька кожний з тих лицарв трич виходив на герць кидав додолу трьох супротивникв. Сер Брян де Буа-Гльбер заперечив, що злее один лицар скинув його додолу з жеребца, та й то це нколочено вдбулося через простий випадок та необачнсть його жеребца: то був лицар Айвенго. З усх 6 лицарв вн, вдповдно до свох рокв, здобув найбльше слави на турнр. Обстоюючи честь Айвенго, прочанин запропонував частинку святого хреста з монастиря пылай Кармельсько у вигляд запоруки того, що если лицар Айвенго повернеться з-за чотирьох морв до Британ, вн зобовязаний буде прийняти виклик Бряна де Буа-Гльбера. Ус познмали шапки перед релквю. Та храмовник не звернув на не жодно уваги. Вн зняв з ши золотий ланцюг , кинувши його на стл, сказав: Хай прор Еймер збереже мою запоруку разом з запорукою цього невдомого перехожого

Джерело: https://dovidka.biz.ua/ayvengo-skorocheno-po-rozdilam/ Довдник цкавих фактв та корисних знань dovidka.biz.ua