у чому вдмннсть лтератури доби просвтницта вд доби романтизму

Представники теч просвтництва: вчен, флософи, письменники,

вважали метою суспльства людське щастя,

шлях до якого - переустрй суспльства вдповдно до принципв, продиктованих розумом,

були прихильниками теор естественного права.

Просвтники мали широкий свтогляд, в якому видлялися концепця освченого абсолютизму,

дея цнност людини, критика церкви, патротизм, осуд експлуатац людини людиною,

утвердження самосвдомост й самооцнки особи.

Цим просвтники вдрзняються вд просвтителв, якими вс нос освти прогресу.

http://osvita.ua/vnz/reports/culture/12145/

А характерними ознаками романтизму заперечення рацоналзму,

вдмова вд суворо нормативност в художнй творчост, культ почуттв людини.

Його деологя спираться на культ ндивдуалзму, на пдкреслену, загострену увагу людсько особистост,

до психологчних проблем внутршнього "Я".

У центр зображення романтикв винятковий нрав у виняткових обставинах.

Тому вдмнност вд свтогляду Просвтництва дуже помтн: якщо просвтники вважали, що деклька простих розумних принципв можуть бути застосованими повсюдно, то романтикв захоплювала багатомантнсть свту, абстрактн стини вони намагалися випробувати доповнити конкретними спостереженнями. Свт людей явищ не може бути простим, одномантним, розумно облаштованим, а поста складним, багатобарвним, нердко ррацональним.

http://ua.textreferat.com/referat-14037-1.html