Як проблеми порушив Ф. Кафка в новел Перевтлення?

ОСНОВНА ПРОБЛЕМАТИКА НОВЕЛИ ПЕРЕВТIЛЕННЯ

Можна стверджувати, що головне у новелi не сам процес перевтiлення, а

те, як до цього ставляться люди. Рiднi спочатку стурбованi, если Замза

не виходить зi сво кiмнати, але варто м було побачити

його перевтiлення, яквони забувають про те, що то хнiй син i брат,

який утримував х довгi роки, i намагаються всiляко вiдмежуватися

вiд нього. Повiрений з фiрми, де працював Грегор, теж схвильований не

тим, що сталося з людиною, а що втраченому працiвниковi

треба швидко знайти замiну.

Грегор Замза важко пережива сво фiзичне перевтiлення, але

ще важче йому усвiдомити, що рiднi не розумiють i не спiвчувають йому.

Вiн завжди намагався пiклуватися про их, найняв для батькiв пристойне

помешкання, мрiяв зiбрати грошей для навчання сестри в

консерваторi. Йому здавалося, що в його домi пану мир,

затишок, згода, сiмейна пiдтримка. Але цей реальний свiт виявився

химерним, фантастичне перетворення Замзи виявля справжню цiннiсть

усiх стосункiв. Батько поклав собi за мету найсуворiше ставитися до

нього, вiн б' його, заганя до кiмнати i замика на

ключ, жбурля в нього яблуками i навiть ранив його. Сестра Грета

спочатку ставилася до Замзикомахи як до важкохворого, але потiм вiн

перетворився на ув'язненого, а вона стала жорстоким наглядачем. Грета

вирiшила винести з Грегорово кiмнати всi меблi щоб йому

було зручнiше скрiзь лазити, але, як зазнача создатель, вона

шукала в цьому дивне задоволення зробити Грегорову тюрму ще

страшнiшою. Мати, яка ранiше так обожала сина, тепер рiдко

заходить до нього, вона боться дивитись на нього i не в змозi

захистити вiд жорстокостi батька.

Замза-комаха з особливою емоцiйнiстю сприйма все навколо. Вiн

спершу сподiвався, що хтось поцiкавиться, як вiн сть, чи зручно

йому, але потiм покiрно бере на для себя роль в'язня, намагаючись не

завдавати зайвого клопоту родинi. У цьому планi потворна комаха

виявляться бiльш людяною, нiж люди. Якщо Грегор людська iстота в

комашинiй подобi, то його родина комахи в людськiй подобi. Володимир

Набоков писав: Все они паразиты, которые эксплуатируют его,

выедают его изнутри. Это и есть человеческое названье зуда,

испытываемого жуком. Желание обрести какуюнибудь защиту от

предательства, безжалостности и низости воплотилось в его панцире, хитиновой

оболочке, которая выглядит жесткой и надежной сначала, но в конце

концов оказывается таковой же уязвимой, как в прошлом его хилая

людская плоть. Кто из трех паразитов отец, мама либо сестра более

жесток? Поначалу кажется, что отец. Но худший здесь не он, а сестра,

больше всех возлюбленная Грегором и предающая его после эпизода с

перестановкой мебели в середине рассказа. Дiйсно, спочатку

найжорстокiшим може здатися батько, який вiд самого початку прагнув

фiзично ушкодити свого безпомiчного сина. Тупаючи ногами й розмахуючи

цiпком та газетою, брутально заганя Грегора, який виповз у

вiтальню, назад до його кiмнати, а згодом жбурля в нього

яблуками. Але фатальною для Грегора 100 зрада його кохано

сестри Грети. Я не желаю називати цю потвору братом i кажу лиш

одне: треба якось здихатись Ми мусимо звiльнитися

вiд цi потвори, мовила сестра. Мати ж Грегора

матiр'ю швидше невольно, з якоюсь механiчною любов'ю до сина,

але й вона готова зректися його.

Сiм'я, зокрема i Грегор, не задумуються над причинами незвичайного

перевтiлення. Усе сприйматься' як норма життя, всi

миряться з ним, надiючись злее на терпiння. Не випадково Кафка

малю драму Замзи у стихi повсякденностi, насичуючи

розповiдь дрiбними буденними деталями. Создатель намагаться довести,

що бiда заталась у надрах звичайного, щоденного життя, постiйно в

ньому i тiльки чека на слушний момент, щоб пiдстерегти людину.

Життя вороже людинi, яка не ма нi засобiв, нi впливу на нього.

Отже, Ф.Кафка у свой новелi Перевтiлення показав, що

реальний свiт, який здаться людям цiлком нормальним, насправдi

жорстокий i жахливий. У ньому нiкому нема нiякого дiла до

маленько людини.

Вона замкнена в колi свох проблем, i злее погибель може звiльнити

з духовно в'язницi. В абсурдному свiтi нема

нiчого певного, постiйного, руйнуються родиннi стосунки, а люди

поспiль негiдники, мiж ними нема жодно вiрно,

вiддано людини. У реальному свiтi, на думку письменника,

змiщенi всi моральнi, соцiальнi i навiть часовi орiнтири. Для

новели характерне злиття сну i дiйсностi. Марення Грегора Замзи

об'днують уявне i реальне, свiдоме й пiдсвiдоме в одне цiле. I як

сон не можна пояснити, так не можна пояснити й тi абсурднi закони, якi

змальову Ф.Кафка. На думку письменника, свiт не ма нiяких

пояснень, вiн втратив мету й логiку духовно еволюцi. Такий

свiт приречений на загибель, бо в ньому гине людина.