Анализ поэмы Мой дух как ночь. Только на украинском языке. Пожалуйста.

Аналз врша "Мй дух як нч"Врш "Мй дух як нч..." вдноситься до циклу "врейськ мелод", Байрон створив його пд враженням вд Ветхого Завту Ббл, яко тод захопився. Вдом бблйн стор зацкавили його не стльки драматизмом зображених подй, скльки почуттями пристрастями, що нуртують у душах бблйних геров. Поет перепел старозавтн стор, наповнивши х суто романтичним духом настроями самотност вдчаю та мужност випав у важких випробуваннях, посланих частью. Цей цикл близький до "схдних поем". Лричний герой нби хоче висловити бль свого серця, споглядаючи руни минулих деалв радощв.
Сюжетною основою врша "Мй дух як нч..." сторя старозавтних царя Саула спвака Давида. По бблйнй традиц Саул уособлення правителя, який отримав владу Божою волею, але став неугодним Господа, тому що вдвернувся вд нього. Спочатку вн навть вдмовляться вд царських почестей, сам працю на власному пол, а потм прибира для себя все бльше владних повноважень навть переста визнавати божественну волю. Бог, вдркшись вд Саула, проявля прихильнсть молодого пастуха Давида, прекрасного свтловолосого юнака. Саул наближа хлопця до для себя. Його душу кра злий дух, якого можуть вдгнати тльки чарвн звуки Давида арфи. За бблйною традицю саме Давид вважаться творцом Книги псалмв ("Псалми Давидов") - гмнв, звернених до Господа, тому його слово псню чу Бог. Юний поет подружився з сином Саула одружився на його дочц. Перемоги на пол бою зробили спвака надзвичайно популярним у народ. тод Саул задумав вбити юнака, навть не пдозрюючи, що загине сам, а Давид псля його смерт стане царем.
Врш Байрона - це звернення-монолог Саула до Давида. Його душа, знемагаючи вд неймоврного страждання: "Його дух, як нч"; а серце розрветься через пытки, так як доверху наповнений тяжкими образами. Нщо не може втшити царя, крм священного звуку арфи, адже вона знаходиться в руках спвака, чи псн обожай Бога. Чого прагне Саул: веселощв, задоволення або ще бльшо влади? Н, вн хоче переконатися, що його душа жива, не скам'янла, адже вн ще здатний чути "глас арфи". Вн прагне, щоб священна псня розбудила в серц надю, щоб сльози покотились з його очей:Ще надя в серц спить, розбудить дороге спв.Сльоза - вона втече,Поки мй мозок не згорв.Але суворо й неясно грай.Додай жалю в свй перший звук.Молю для тебя, заплакати дай,накше розпадеться серце з мук.Цей мотив плачу (скорботи, жалоби) характерний для лрики романтикв, адже вн символом живо, чутливо душ, ознакою "життя духу". Похмурий настрй врша пдкреслено низкою ключових слв: нч, борошна, сльоза, образа, шкода, страждання.
Сюжетну базу врша поет нби виносить за дужки". Н натяку на конкретну особу чи яксь сторичн реал нема. Перед нами виника скорботний образ особистост, який мужньо переносить неймоврн пытки, прагнучи певного просвтлення, яке може дати й музика (мистецтво). З тексту врша нам невдомо, вд чого стражда лричний герой, чому його душ так важко, що його серце може розрватися вд страшних мук. Це певне абстрагування вд бблйно стор перетворила врш образ-алегорю стражденно душ, яка прагне спокою умиротворення, але вже нде не може його знайти...