Твр на тему: Життв уроки повст "Кайдашева См039;я"

Повсть Кайдашева смя була написана ще 1878 року, але й дос читають залюбки смються вд душ, сумують, впзнаючи, на жалко, смейн ситуац. А сталося так, тому що . С. Нечуй-Левицький вдтворив саму сущность людських нравв життвих принципв, показавши х через нацонально сворденьке свтобачення укранцв. Вдтак тема см набула головного значення. Спостергаючи перипет життя см Кайдашв, нби бачиш усе з певно вдстан. Проте вдстань нередко скорочуться, бо надто вже типов ситуац змальовано. Ось два брати Карпо й Лаврн розмовляють про двчат, ми бачимо, як по-рзному дивляться на свт ц люди; один Карпо в усьому бачить негатив, другий Лаврн готовий любити увесь свт. Проте поступово, если обидва одружуються, хн позиц стають похожими. То що ж сталося у см Кайдашв? Та те, що, на жалко, ще й сьогодн спостергамо у смях, бо найбльш затятими непримиренними люди стають стосовно близьких.

Вважаться, що з своми можна й не церемонитись, бо, бач, управляла хорошого тону це для зовншнього вжитку. Отак отруюмо ми життя одне одному у см, не помчаючи, як боляче ранимо тим самим для себя, калчимо . Адже й у см Кайдашв не завжди все було погано. Хоч пиячив старий Кайдаш часом, проте сини його поважали, як заведено було укранською смейною традицю, Карпо хба що мг пожартувати про батьков переживання щодо пятничного посту. Але куди ж подлося оце почуття гумору, если почалися жноч сварки?

Що спонукало Карпа штовхнути батька пд час сварки? Здаться, оте саме недбальство у родинних стосунках, яке да волю егозму, жадбност та ншим негативним рисам характеру. Нхто з Кайдашв у см не думав стримуватися у свох емоцях нхто не подумав про нших, про те, як м ведеться у такому дом. Можливо, вперше це показала Мелашка, не витримавши постйного напруження залишившись у Кив. пошуки, хвилювання дещо припинили егостичн бездумно жорсток напади на не свекрухи, однак тод ще не все владналося.

Клька разв смю мирили представники громади, влада. Та хба це може втримати мир у см! Про це Нечуй-Левицький дотепно разговаривать у останнх рядках повст, коли переда розмову великомудрих баби Параски й баби Палажки, як мркують, куди треба одсунуть хати Карна й Лаврна, щоби там запанував мир. Але тут-таки Параска зауважу, що в само Палажки така сама неувязка в отчизн. Отже, вона спльна.

Отож письменник спонука через смшн й дотепн сцени з родинного життя Кайдашв замислитись над тим, як зберегти лад у см.