Перекладть на укранську.

Старий ддусь та онук
Був колись старий чоловк, вн ледве мг ходити, його колна трусилися,вн не багато чув бачив не мав також бльше зубв. Коли вн сидв за столом ледве тримав ложку, то проливав суп на скатертину    виткало щось знову з його рота. Його син та його дружина( маться на уваз , що це дружина сина) гидували ним, тому мусив старий дд нарешт за пччю сдати, вони давали йому жу у мисочц з палено глини ще при цьому невдосита. Тут сидв вн сумний псля столу його оч були влажен. Одного разу його руки  не змогли втримати мисочку, вона  впала на землю розбилася. Нхто не мав жалю до старого дда.Молода жнка лаялася , але вн нчого не сказав , тльки зтхнув. Тод покупали вони йому дерев*яну мисочку, з яко мусив вн тепер сти.
Одного разу маленький 4-рчний онук наносив  малюсеньких дощок на землю. " Що ти здесь робиш", запитав батько.  "А", вдповла дитина, "Я роблю мисочку, з яко мусять сти батько матр,если я здоровий буду". Деякий час дивилися чоловк жнка один на 1-го,  почали плакати, отобрали зразу ветхого дда за стл позволили йому вд тепер з ними завжди сти, також нчого не произнесли,коли вн трохи розлив.