найнижча дилянка рички якою тече водний потик

Объяснение:

Рчище, русло найнижча длянка рчково долини, якою тече водний потк, утворються внаслдок розмиваючо д текучо води на пдстилаюч породи. У природному стан рчкове русло здебльшого звивисте, меандруюче залежно вд рис рельфу. На ньому чергуються залучини, плеса та бистрини. Розмри форма змнюються по довжин рчки залежно вд водност, будови долини. Для рвнинних рчок отличительна звивиста форма, наявнсть меандрв, рукавв, проток. Русла грських рчок бльш прям, вузьк, часто мають пороги та водоспади. Основними чертами русла його ширина глибина. Для бльшо частини територ Украни характерн рвнинн рчки з звивистим руслом, подекуди розгалуженим на окрем рукави протоки. Рчки Укранських Карпат Кримських гр мають слабкозвивист кам'янист русла з порогами. Вд витоку до гирла вода рчищем рухаться за рахунок перепаду висот. Вдношення рзниц висотних вдмток рвня води до довжини русла називають похилом рчки.

Заплава (або перша рчкова тераса) частина рчково долини, яка утворена рчковими наносами заливаться рчковими водами пд час повен. Вона лежить вище меженного рвня води перодично затоплються пд час повен. Утворюються заплави майже на всх рвнинних грських рчках, за винятком длянок з порогами водоспадами та вузьких ущелин. Формуються внаслдок боково ероз рчища. У будов заплави беруть участь рзн типи алювальних вдкладв, потужнсть яких залежить вд глибини рчки висоти рвня води пд час повен. За морфологчними особливостями розрзняють заплаву прируслову, центральну притерасну. Рельф заплав ускладнений прирусловими валами, гривами, старицями, дюнами, останцями першо надзаплавно тераси та н.

У малих рчок ширина заплави переважно 300-500 м, до 1-2 км. В межах заплав родовища пску, торфу, болотних залзних руд тощо. Рослиннсть переважно лучна, поширен чагарники; центральн притерасн длянки заплав больших рчок часто вкрит длянками заплавних лсв. Рзномантний тваринний свт заплав, особливо багато птахв. Використовують заплави як сножат, випаси, для вирощування овочв тощо. Значна частина заплав рчок Украни мелорована.

Рчков (берегов) тераси схили рчково долини з слдами врзування русла у дно долини в минул епохи. Рчков тераси це т територ, як в минулому також були заплавами. Тераса утворються внаслдок циклчно акумулятивно та ерозйно дяльност води. Терасован схили рчкових долин мають схдчастий профль. Вищ тераси старш за вком. Вони разом з корнним берегом можуть утворювати вододли. Другу терасу (першу надзаплавну) в лсовй та лсостеповй зон ще називають боровою, оскльки естественною рослиннстю здесь були бори. Утворена вона, переважно, псками.

Рослинний покрив

Непорушена рчкова долина малюсенька свй характерний рослинний покрив. Створення свордного мкроклмату та режиму зволоження за рахунок водотоку сприя певнй незалежност боценозв заплави рчки вд оточуючих фзико-географчних разумов, тому ландшафти заплав рзних типв рчок Украни идентичен за свою структурою. Типовими природними комплексами заплав : арени свжонамитих наносв (алювальн для рвнинних, гальков для грських), луки рзного ступеня зволоженост, болота, заплавн лси (волог перезволожен вербняки, вльшаники, осокрники; бльш сух дброви та субори). Особлив угруповання шелюжники та чагарников зарост прибережного валу. Водотк специфчне середовище снування, бльш-менш вирвняне за екологчними умовами по всй довжин незалежно вд природно зони. Тому водна рослиннсть однотипна (азональна) в межах Украни. Зарост розташовуються у вигляд смуги вздовж берегв водотоку. Отличительна пояснсть у розподл рослин: водно-болотн угруповання, за ними розташовуться пояс латаття, отдал занурених водних рослин.

Базу заплавних ландшафтв складають злаково-рзнотравн луки. Злаки переважно представлен угрупованнями багаторчних дернинних травок, звичайними також види з родини бобових. У понижених длянках рельфу лука перебегать у мокру злаково-осокову луку чи осокове болото (переважають угруповання осок, татар-злля (на Полсс), ситникв, хвощв).

Цей тип рослинност сторично виник пдтримувався завдяки дяльност людини: регулярн снокоси призводили до викошування паросткв дерев, кущв, що вселялися на длянках. Це запобгало поширенню чагарниково та лсово рослинност. Лука, на якй не вдбуваться снокосв, поступово дичав перетворються на заплавний лс. У Лсостепу та Степу на пдвищених длянках та схилах серед звичайних лучних видв зявляються степов рослин. Луговина заплави складена багаторчними травами, що добре переносять тимчасове затоплення корння яких щльно переплтаться мж собою, добре закрплюючи рунт. Це потужний природний барр на шляху повеневих та паводкових вод, який запобга розмиванню рунту.