загальна черта полтичних режимв

Полтичний режим це сукупнсть засобв способв здйснення державно влади, як вдображають змст та характер взамовдносин особи держави.

Характер полтичного режиму визначаться рядом ознак методом формування органв влади, можливстю реалзац волевиявлення народу в здйсненн держано влади, спввдношенням органв, що здйснюють законодавч, виконавч судов повноваження, особливостями розподлу владних повноважень мж центральними мсцевими органами, мсцем, роллю та умовами дяльност громадських органзацй, правовим статусом особи тощо. Але основою нраву полтичного режиму система способв здйснення державно влади. А оскльки ц методи можуть бути демократичними недемократичними, то вдповдно полтичний режим може бути демократичним чи недемократичним (антидемократичним). Однак це надто спрощений подл режимв, за докладншого х розгляду розрзняють так х види, як демократичний, авторитарний, тоталтарний, деспотичний лберальний.

Демократичний режим. Слово демократя прогуляться вд грецько означа народовладдя (demos народ, kratos влада). Отже, демократичний режим вдзначаться насамперед участю народу в здйсненн державно влади. За висловом Авраама Лнкольна, демократя це влада народу, яка здйснються народом в нтересах народу. А в сучасному конституцоналзм основною формальною ознакою демократизму конституцйне закрплення принципу, що носм суверентету диним джерелом державно влади люд, а фактичною ознакою фактична мра реалзац цього принципу.

Залежно вд механзму участ народу в здйснен державно влади розрзняють безпосередню (пряму) представницьку (непряму) демократю.

Безпосередня демократя характеризуться безпосередньою участю народу в здйсненн державно влади шляхом референдумв, виборв, зборв, сходв, вче тощо.

Представницька демократя вдзначаться тим, щодержавна влада здйснються не безпосередньо народом, а через обраних ним представникв до державних органв насамперед до парламенту, у яких вони представляють нтереси свох виборцв. Водночас слд брати до уваги, що у сучасних умовах демократичний режим змшаним, оскльки передбача елементи прямо демократ, якими референдум, вибори, збори, елементи непрямо демократ, якими обрання представникв народу до державних органв.

Крм того, ознаками демократичного режиму :

визнання особи найвищою соцальною цннстю;

главенство закону в усх сферах суспльного життя;

рвноправнсть;

багатоправнсть;

офцйне визнання принципу пдпорядкування меншост бльшост та одночасним забезпеченням прав меншост наявност механзмв запобгання свавллю бльшост;

плюралзму в усх сферах суспльного життя;

наявнсть гарантовансть загальновизнаних прав свобод;

наявнсть рвноправнсть рзних форм власност;

наявнсть офцйно не заборонено опозиц державнй влад тощо.

Залежно вд ставлення до соцальних перетворень, демократичний полтичний режим може мати так рзновиди, як: демократично-лберальний, демократично-консервативний демократично-радикальний.

Авторитарний режим це владний режим. Вн вдзначаться значним зосередження влади у руках одн особи або групи осб, домнування органв виконавчо влади , як наслдок, обмеженням загальновизнаних прав, свобод та нших демократичних нститутв, навязуванням державно вол суспльству та гноруванням його власно, суворою субординацю субктв влади пдпорядкування.

Тоталтарний режим це крайнй прояв авторитарного режиму, який передбача повний (тотальний) контроль держави над усма сферами суспльного особистого життя та поглинання нею громадянського суспльства.

Прикладами типових тоталтарних режимв колишн нацистськ режими у Нмеччин та тал, сталнзм у СРСР, маозм у Кита.

Деспотичний режим (деспотя) вдзначаться необмеженою владою свавллям правителя, який при здйсненн спираться злее на каральн органи здйсню свою волю грубими силовими способами. Прикладами деспотичних режимв схдн рабовлсницьк деспот Вавилон, Ассиря, гипет, Мдя та н. Це сторичний тип режиму. У сучасних умовах вн удобно неможливий, оскльки принципи вдносин мж владою суспльством докорнно змнились.

Лберальний режим це перехдний тип полтичного режиму. сторично вн виника у итог боротьби проти абсолютизму, а тому на початковому етап вдзначаться спвснуванням необмежено влади монарха т окремих первинних демократичних нститутв: наявност представницького органу, конституц, запровадженням таких первинних прав свобод, як право частно власност, свобода конкуренц ринку, скасуванням привлев дворянства духовенства та допущенням до участ у здйсненн державно влади вихдцв з третього стану буржуаз.

У сучасних умовах це перехдний тип вд тоталтарного до демократичного режиму. Так режими ма переважна бльшсть пострадянських держав.