як слов039;яни пояснювали походження лелеки
Як слов'яни пояснювали походження лелеки
Задать свой вопросЛелека священний птах, попечитель см рдного дому. Вн приносить з Вирю дтей. Жнки, побачивши вперше навесн лелеку, кидають йому вслд хлб або траву, задобрюючи його. Ще з доби Триплля сну староукранське повря про священнсть лелеки. Врогдно, що лелека був тотемом племен, як населяли Поднпровя ще в IV-II тисячолтт до н.ч..
Лелека був тотемом трипльських племен пеласгв, як називали для себя лелегами (лелеками). Його зображення вони залишили на Балканах, на островах Егейського моря, в Малй Аз всюди, куди переселялись. Вд хньо самоназви, очевидно, прогуляться назва цього птаха. нша його назва гайстер, що давньогрецькою означа зоря. Гайстер символом давньо богин Вечрньо Враншньо Зор, яка освятила птаха назвою зрки.
Лелека (бусол, бузько, чорногуз, гайстер) символ богин Зор; символ поваги до батькв; знак мандрвникв; смейного благополуччя, щастя; батьквщини.
Вбивство лелеки прирвнювалося до вбивства людини. Цей птах за поврям, ма риси звички, що притаманн людям. В народному уявленн вн символом прац вдданост. Де вн покладе сво кубло, тй хат буде щастити, а якщо його образити, вн хату може спалити. В Укран птахв зврв не називали людськими менами. Однак, для лелек робили виняток. З ними розмовляли, радилися як з членами см.
Лелеки розумють людську мову (адже колись сказали), як люди, шукають соб пару, турбуються про дтей через ревнощ можуть покнчити життя самогубством. Якось люди недобре пожартували пдмнили яйце лелеки качиним. Лелека-мати вигрвала яйця, а батько носив жу. Если на свт зявилися пташенята, разом з малим лелекою в гнзд вилупилось каченя. Побачивши його, лелека високо злетв у небо каменем упав на гнздо. Мертвими на землю впали пташенята лелека-мати. А садиба того господаря незабаром пшла з димом.
Як людина, лелека може плакати: Бузьок може нудитися за хижею, в якй жив, ще як був чоловком, розповдаться в однй легенд. То вн гнздо в на дахах живе коло людей. Ми нередко можемо бачити, як вн журиться. 100ть годинами на одному мсц з опущеним дзьобом плаче й дума про сво людське життя. Лелека суму, если бачить свари помж людьми: стане нерухомо на однй ноз плаче грко А як бачить добросердечно мж людьми, то калата свом дзьобом. То вн так рад.
Звернмо увагу на те, скльки псень, казок поврв в Укран повязано з цим блим птахом з чорною позначкою скльки вн ма назв бусол, боцюн, бузько, гайстер, чорногуз, лелека. У фольклор лтератур лелека знакзу любов до рдно земл, тугу за батьквщиною. Невипадково лричний герой одн з псень просить: Взьмть мене, лелеченьки, на сво крилята.
За легендами, лелека прогуляться вд людини, яка згршила колись проти Бога тепер, у пташинй подоб, старанно спокуту свою провину. Найпоширеншою версю перетворення людини на лелеку сторя гадючого мшка: Кажуть, бусол з чоловка. Бог усх гадв у мшок збрав да чоловков: На цей мшок, однеси до моря вкинь у воду. Як нестимеш, не розвязуй не заглядай у мшок, що там . Йде той чоловк з мхом до моря кортить подивитися. Розпустив того мшка, гад так полз, так полз з нього! А Бог каже: Не хотв мене слухати, пустив гадюччя по всх усюдах, ди ж та збирай. От тод й став той чоловк буслом.
На зиму лелеки вдлтають до далековато крани за морем. Там вони нбито плюскаються в озер й перетворюються на людей. Навесн вони купаються в ншому озер й повертаються додому птахами.
нколи у Вирю лелеки змушен битися з соколами, если т на их нападають, перемагають хижакв, хоча багато х гине.
Перед вирм лелеки вчиняють трибунал закльовують до смерт птаху, яка зрадила свому подружжю: Один самотнй бусол полюбив чужу буслиху. вдбив таки , забрав з чужого гнзда, полетли вони на нове мсце до лсу. А через якийсь денек, коли бусол прилетв на луг, його великим колом оточило пташине товариство й щось почало вичитувати свом клекотом. 100ть посередин самотнй бусол. Ось вн пдняв опущену голову, важко пдняв крила, трпнув ними пднявся угору. Там вн раптом здригнувся всм тлом , згорнувши крила, каменем полетв донизу. Так закнчилася буслина любов.
Лелеки з давнх часв перебувають пд охороною укранцв, ще з часв тотемзму. х вважали провсниками весни, птахами Сонця.
Якщо згадамо, що за поврям вн приносить дтей, то стане зрозумлим, чому бог шлюбу кохання в давнх укранських польських пснях зветься Лель, а скфський бог плодючост Гайстерс. Отже, Лелека ще й знак Сонця.
-
Вопросы ответы
Статьи
Информатика
Статьи
Физика.
Математика.
Разные вопросы.
Разные вопросы.
Математика.
Разные вопросы.
Математика.
Физика.
Геометрия.
Разные вопросы.