чому втров електростанц називають енергю майбутнього?

Мирний атом у ХХ-му столтт вважався незамнною чудо-технологю: розщеплюючи мкроскопчн частки можна отримувати величезну кльксть енерг. Один реактор, який вмщуться у непримтнй будвл, забезпечу електрикою тисяч будинкв. нша рч втряки: вони ростуть у Нмеччин немов гриби псля дощу, стають дедал бльшими гучншими. За клька десятилть, запевняють у Федеральному обднанн виробникв втрово енерг, втряки зможуть забезпечити майже дв третини електроенерг у Нмеччин. Чи означа це, що Нмеччина перетвориться на суцльний лс втрякв?

Варто пдрахувати. Сьогодн у Нмеччин крутяться 21600 втрякв загальною потужнстю у 27200 мегават. Однак через примхи погоди електроенергя на их виробляться вкрай нервномрно. Тому фактичну продуктивнсть 1-го втряка можна вирахувати за допомогою рчних статистичних даних про виробництво електрики. 2009 року вс втров енергетичн установки Нмеччини виробили 38,6 мльярдв кловат-годин. За той самий перод 17 атомних реакторв виробили 135 мльярдв кловат-годин або у середньому 7,9 мльярдв на кожен реактор. Виходить, аби замнити один реактор, потрбн близько 4400 втрякв середньо потужност.

Замсть 1-го реактора  лс втрякв розмром з Бремен

Як пдрахували з допомогою експертв журнальчиксти порталу новин Tagesschau, територя уявного втроенергетичного парку, який мав би замнити атомний реактор, мала би становити 322 квадратних клометри. Це фактично дорвню площ федерально земл Бремен. Теоретичний розрахунок передбача, що середньостатистичний втряк ма даметр ротора у 70 метрв. Вдповдно до технчних стандартв, вдстань мж втряками ма становити не вд трьох до пяти даметрв. Аби замнити вс 17 атомних реакторв, довелося би вкрити втровими електростанцями площу, вдвч бльшу за федеральну землю Саарланд.

Утм ц розрахунки враховують вс втряки, включно з найстаршими. Натомсть у Федеральному обднанн втроенергетики заявляють, що поступова замна старих втрякв на установки нового поколння позволить суттво скорочувати площу втрових електростанцй. Втроенергетики запевняють, що за клька десятилть могли би покривати дв третини потреб Нмеччини в електроенерг, використавши для цього злее два вдсотка територ крани.

Енергетичний мкс  заощадження

Звсно, на практиц до цього не дйде. Експерти стверджують, що енергетичну безпеку Нмеччини у майбутньому зможе гарантувати злее енергетичний мкс. Рвнозначно до енерг втру у ньому буде представлена сонячна енергя, а також мала нших альтернативних джерел, таких як богаз або сланцевий газ. Крм того, вдмова вд атомно енерг можлива лише у раз суттвого скорочення енергоспоживання на душу населення. Саме тому нмецький уряд вже нин нвесту мльярдн суми в енергозбереження. Урядов субсид, як зауважують експерти, приносять вражаюч результати. На кожен вро державно субсид, передбачено на утеплення будинкв, припада 16 вро приватних нвестицй.