твр як я би допомогла скруджу "рздвяна псня в проз"

Круджу дуже шкода себе. Дивлячись на себе, махонького, безпорадного, Скрудж-дорослий плаче пригаду, як у його тепершньому житт, вчора, до його дверей пдйшов хлопчик колядувати, а вн його прогнав. Пригадуючи це, Скрудж каже Духов: Я хотв би дати йому що-небудь тльки й усього. Скрудж теснее почав розумти, що тим самим вн для себя зробить тршечки щасливим. Це був перший урок урок доброти. А ось другий урок. Скрудж за допомогою Духа бачить для себя дорослшим теж покинутим. Але ось в його кмнату вбга сестра повдомля: батько дозволив, щоб брат на святках був з ними, разом з отчизною, назавжди залишився у рднй осел. Дух нагаду, що маленька Фан дуже обожала Скруджа, здавалося, вн мав би бути вдячним сестр, котра малюсенька таке велике, чуйне серце. А що було насправд? Сестра померла молодою замжньою жнкою, у не залишився син, небж Скруджа. На символ вдячност сестр на память про не Скрудж мав пклуватися про небожа. Коли той запросив дядечка до их на Рздво, вн грубо вдштовхнув його вд себе. При цьому ще недобрим словом вдгукнувся про свого клерка Боба Крачига; Мй клерк, нкчема з платнею пятнадцять шилнгв на тиждень, ма дружину з дтьми на ши, а й соб туди ж, розводиться про веселе Рздво.