скласти розповдь про олвця

Художник чарвний олвець

Придбав живописец олвець. А цей олвець виявився не простий, а чарвний. Узяв вн його став малювати. Аж щось запищало в майстерн. Живописец оглянув примщення нкого нема. Доки вн це робив, чарвний олвець швидко закнчив розпочатий малюнок. Здивувався майстер. Здесь знову почувся писк. Художник став оглядати кмнату несподвано обернувся. Дивиться, а олвець новий малюнок закнчу.
Тод живописец вдсунув чарвний олвець убк брав звичайний. Став малювати зажурену мати. А чарвний олвець т ж мит повторив малюнок.
За деякий час була виставка робт цього художника. Стали люди розглядати малюнки. Если дивились на малюнок олвця, ус захоплювались, а если подивились на малюнок живописца, зарыдали.
Чи бува кращий чарвник, нж людина з любов'ю до людей?

Живой був протий олвець. 1-го разу зустрв вн красиву ручку. Вона бу
ла рожева блискуча. Пдйшов олвець до ручки каже:
- Давай товаришувати!
- Не желаю, вдповла ручка. Ти такий простий, а я блискуча прекрасна.
Засумував олвець пшов свою дорогою. Раптом вн помтив, що на дороз щось блищить. Пдйшов ближче побачив, що це калюжа рожево-бличкучих чорнил, як залишила псля себе красива ручка. Вн осунувся в цй калюж теж став красивим. В цей час проходила та сама ручка. Вона побачила красеня олвця произнесла:
- Давай товаришувати!
Олвець погодився. стали вони ходити разом, гратися, веселитись. 1-го разу на прогулянц вони попали пд дощ. Чорнила з олвця змились, вн став простим. Ручка розсердилась на олвця, пшла вд нього. Псля цього й зустрлись нш украшав олвц та ручки, але нхто не хотв з нею товаришувати. Вони вдповдали нашй Ручц, що вони украшавш за не. Ручка засумувала. Вона побачила простого олвця, попросила у нього пробачення запропонувала:
- Давай будемо врними друзями!
Олвець теж попросив пробачення за брехню. стали вони жити в прекрасному пенал. Так закнчилась казка.