як картини бачив скрудж

До Скруджа приходить дух минулого Рздва, й одна по однй змнюються картини життя Скруджа. Ось вн бачить рденьке село для себя маленьким самотнм хлопчиком, покинутим близькими. Найулюбленшим заняттям цього хлоп'яти було читання. Вн тод уявляв для себя Робнзоном, мряв про большой свт пригоди. Пригадавши все це, Скрудж заплакав, шкода йому стало для себя малого, свох дитячих мрй. Потм побачив вн свою маленьку сестру, яка щирим серцем обожала його, нажималла й умовила батька забрати хлопця з пансону додому. соромно стало Скруджев, що вн вдмовився придти на Рздво до племнника, бо тепер вважав родинн почуття дурницею. Дух Минулого Рздва нагадав Скруджев, що вн був колись смешим щасливим, радв людям життю, але грош поступово заступили в його серц вс почуття.
Потм прийшов Дух тепершнього Рздва. Разом з ним перенсся Скрудж в домвки свого бдного писаря, племнника. Скрзь радли, святкували Рздво, сподвалися на краще. Чув Скрудж, як в обох отчизнах згадали його, пожалли побажали щастя.
Останнй дух показав Скруджу те, що станеться псля його смерт. "Длових людей", яких так поважав Скрудж, цкавило тльки те, кому старий скнара залишив грош. Чуж люди були бля його мертвого тла розкрадали все, що можна було вкрасти.