Розповдь Я хочу вдпочити бля моря

Минулого лта мен пощастило вдпочити бля Каспйського моря. Наш знайом хали до Дагестану свою машиною й запропонували мен похати з ними. Шлях був неблизький. Ми перетнули украно-росйський кордон рухалися до Дагестану, де ми планували вдпочити бля моря. Минули Ростовську область, Ставрополля. Липнева спека навть ховрашкв виганяла з нр, вони стовпчиками стояли в степу, начебто спостергали за рухом нашо машини. От Дагестан. Попереду засинв Каспй. Я проводила удобно весь день бля моря, тльки на обд приходила додому. Мен розповли, що море щороку завойову все нов длянки пляжу. дйсно, воно впритул наблизилося до набережно. Щоб затримати наступ моря на мсто, уздовж узбережжя вбили залзобетонн пал, вдаряючись об як, хвил втрачають свою силу. ...З ранку море бушувало, небо затяглося низькими щльними хмарами. Надя на те, що вигляне сонце, швидко згасла. Я була на пляж одна. Правда, вддалк бродив якийсь пес-бродяга. Здавалося, вн не знав, куди для себя подти. То пдходив до води, але, злякавшись шуму хвил, що набгала, вдскакував, то обнюхував камння, покрите викинутими на берег водоростями. Я дстала з сумки бутерброд , вдламавши шматочок хлба з сиром ковбасою, кинула собац. Вона спочатку боязко покосилася на мене, а потм не поспшаючи почала сти. Незабаром я зрозумла, що пригощати доведеться ще декого. Просто над мою головою пролетли дв чайки присли неподалк на кам'яну брилу. Мен примна була компаня собаки чайок. Я виршила чайок зробити учасницями трапези. Вдламавши шматочок хлба, кинула м, але не помтила, як з'явилася ще одна чайка, що на льоту схопила угощання, призначене зовсм не й, полетла.