сласти казку про струмка i йжикабудь-ласка

Живой був давнешним давно старенький жачок, було у ньго невеличка хатка.Любив жачок читати тому був дуже мудрий.Але у жачка була заповтна мря яку вн не мг здйснити.Дуже хотв жачок подорожувати,але н сили н часу не було.Тому 1-го разу,читаючи бля свое хатинки,вн побачив юних молодих мурашок. зацкавився ,куди вони поспшають.
-Ми дядечку,додому поспшаемо,тому що вже быстро стемне,а нам ще треба йти  та йти.
-Тод навщо до так довго затримуватися на гульках?
-А ми,дядечку,не на гульках були,а на горах!
поспшили мурашки до себе.А старенький жачок задумавсь"А може й мен куди сходити?"Та й виршив що наступного денька пде дподоружувати по свту.
Настав тей день жак готовий до пригод рушив у путь.Спочатку було навть дуже весенло,жачок йшов та йшов не спиняючись.
жачок стомився дуже захотв пити,але дставши порожню пляшку ,зрозумв що води не мае.Розгублений жачок почав нишпорити по усх свох пляшках але...Розплакався староий, але здесь вн почув дзюрчання води пдхопивсь, дучи на звук.Побачивши струмок жак зрадв почав пити що було духу..Тод струмок врятував життя бдному жаку с того часу жак став ще мудршим спокйно повернувся до дому.