твр зелен святя по укр лит либо мов

АРАТТА

Молоджн забави влаштовували в лс чи в пол
Зелен свята дуже давн народне дохристиянське свято, яке знакзу остаточний прихд лта. Це завершення весняного початок лтнього календарного циклу. В основ Зелених свят тисяч рокв лежали культ рослинност магя заклинання майбутнього урожаю.

З прийняттям християнства Зелен свята почали називатися ще й Трйцею, яка вдзначалася на 50-й денек псля Паски спвпадала з Зеленою недлею. Проте впродовж багатьох столть традицйно залишалася давня народна ритуально-обрядова складова Зелених свят.

Деяк тисячолтн традиц обряди наших пращурв, звичайно, були втрачен призабут, деяк були змнен або спрощен, але народна память все ж таки зберегла бодай елементи головн атрибути Зелених свят.

Напередодн Зелено недл, у суботу, що називалася клечаною, хату, подвря та господарськ будвл прикрашали клечанням зеленими глками дерев. Глки встромляли в стрху, на воротах, бля вкон, за кони. Пдлогу або долвку в хат встеляли запашними травками: осокою, любистком, мятою, пижмою, ласкавцями, лепехою.

Як вс нш свята наших пращурв, Зелен свята базувалися на хлборобських традицях сонячного циклу. Але окрм культу Сонця культу померлих предкв, в основ Зелених свят лежав культ дерева квтв. Можливо, тисячолтня традиця прикрашати житло на Зелен свята зеленим вттям була повязана з давнм культом святом дерев.

До останнього столття в Укран окрем дерева вирзнялись вд нших особливою шаною до их. Це дуб, ясень, явр, тополя, береза, липа. В окремих мсцевостях навть не можна було ламати глля з дуба на клечання.

Культ дерева лсу яскраво вдбивався у пдготовц до Зелених свят. По клечання до лсу хав старший родини (у давнину, звичайно, старший роду). Клечання забирали в хату, на обори, стайн, хлви, несли в комори, клун, на паску. На думку наших пращурв, в деревах оселялися душ рдних померлих ддв-праддв. Дд-Ладо добрий дух предкв опкунв роду разом з гллям-клечанням приходив до господи.

Мж ншим, серби греки у дн Зелених свят збирали квти, плели внки й несли х додому, а нш народи, як укранц, оздоблювали сво домвки зеленими глками дерев, як несли з лсу або священного гаю.

У Зелен свята в деяких мсцевостях Украни були звича, повязан з священними деревами. Наприклад, на Лвобережж був ритуал водити тополю. Двчата вибирали помж для себя двчину на тополю, прикрашали намистом, стрчками та квтами, обличчя завязували хусткою, руки привязували до палиц так водили по селу з гучними пснями. Кожний господар радо зустрчав процесю , приймаючи вд не добр побажання (головним чином, приплоду худоб гарного врожаю), щедро обдаровував учасникв ритуалу.

На Полсс побутував близький за значенням ритуал Троцького куста, роль якого теж виконувала двчина. А ще вдома така молоджна потеха, як завивання берези.

Вранц у Зелену недлю двчата беруть харч, закликаюь хлопцв з пснями-веснянками та гавками йдуть у лс чи в гай. Там грають, спвають, хороводять, а потм сдають разом дять все, що принесли. Псля цього шукають в лс молод берзки, що мають тонк довг глля-пруття з того узкого глля на самй берез завивають внки, спваючи вдповденьки писни.