Помогите пожалуйста написать сочинение на темучи може плакати залзне серце Ахлла

У псн Двобй Ахлла Гектора у центр зображення вдом мфологчн персонаж Ахлл Гектор. Пригадайте, що ви знате з мфв про життя Ахлла Гектора до початку Троянсько вйни? (Ахлл син короля Пелея богин Фетди. Фетда хотла зробити сина безсмертним. Для цього вона вдень мастила дитя небесною амброзю, а вноч тримала за пяту над вогнем. Вогонь амброзя зробили б Ахлла безсмертним, але в Ахлла зосталося вразливим для збро одне мсце пята. З раннього дитинства хлопчика виховував кентавр Хрон, у якого Ахлл навчився влучно стрляти, прудко бгати, здити верхи, полювати. Фетда постйно стежила за тим, як рс прудконогий син, тшилося стискалося вд невимовно туги материнське серце. Фетда знала, що сину судилося прожити спокйно довго, або загинути молодим, проте уславити сво мя.

Ахлл мав сам обрати свою долю. коли почалася Троянська вйна, вн свдомо вируша до стн Тро на врну погибель.

Гектор старший син короля Тро Прама. Сильний, мудрий, найкращий вон Тро. . В лад Гомер зображу под Троянсько вйни, повязан з гнвом Ахлла. Як були причини гнву героя? (Перший раз Ахлл розгнвався на Агамемнона за те, що той отобрав у нього його полонянку Брседу. Розгнваний Ахлл припинив брати участь у вйн. Вдруге Ахлла охопив гнв, если вд руки Гектора загинув на пол бою його найкращий друг Патрокл. Ахллес охоплений почуттям помсти.

Боги радилися, яке прийняти ршення щодо геров. Аж поки Зевс не поклав на терези два жеребки смерт, жереб Гектора вниз до Ада схилився. Геро бгли попд стнами Тро шляхом битим, повз дв криниц з гарячою холодною водою. Ахлл постйно вдганяв Гектора вд брами. Почуття смутку вд того, що вйна зруйнувала мирне життя, коли збиралися троянськ жнки для того, щоб випрати сво вбрання, щоб обговорити сво справи, подлитися новинами, посмятися, можливо, псн лунали бля джерел. Це було прекрасне мирне життя. Вйна зруйнувала все.

Гомер зображу Гектора мужнм, доблесним воном, патротом захисником Батьквщини: Але нехай теснее не без борн, не без слави загину, Дло зробивши велике, щоб знали про нього й потомки! Майже беззбройний Гектор звертаться до Ахлла: Не уткатиму я, не вженеш мен списа у спину! Прямо ду проти для тебя, проймеш мен груди, як тльки Дасть тоб бог. На вс прохання Гектора не глумитися над його тлом псля смерт Ахлл гнвно вдповда: Не говори мен, Гекторе клятий, про жодн угоди! Псе, не благай мене задля колн батькв мох рдних. Тльки б дав волю я серцю гнву свому, то мясо Рвав би з тебе й сирим пожирав би, таке ти наков.

Ахлл убива божистого Гектора. Проте цього було недостатньо. Ахлл мститься Гектору псля смерт.  Безперечно, лада це поетичний протест проти вйни, яка руйну не злее життя людей, але спотворю хн душ, робить залзними серця. Псня Двобй Ахлла Гектора, яка ма надзвичайно викривальний нрав, логчно малюсенька б закнчити поему, дею яко засудження вйни. Гомер врить у людину, в добре серце, у те, що навть жорстока вйна не здатна вбити в людин почуття любов спвчуття.

Прам, Зевсв нащадок, правитель Тро. Мав багато дтей, розумних гарних. Та найдужче цар пишався старшим сином Гектором.

Вддаючи Праму тло Гектора, Ахлл нби виправдовуться перед загиблим ином:

О, не гнвися, Патрокле, як навть в Ад почуш, Що богосвтлого Гектора тло вддав дорогому Батьков я, не нкчемний за нього вн дав мен викуп. Ахлл пригадав недолю свого батька свою власну: В дом свому дтей, владущого роду нащадкв, Син у Пелея один лише, коротковчний; я й нин Старост не доглядаю його й од втчизни далековато В Тро сиджу тоб, дтям твом лиш на горе. В серц зявляться спвчуття, нажималсть до свого батька, а потм усвдомлення пламенея, яке вн завдав Праму, його дтям троянцям. Безперечно, вн вддав би тло Гектора без викупу.

Ахлл Прам домовляються про перемиря, яке триватиме 9 днв. Гомер закнчу поему про вйну описом миру, який наступа в душ головного героя мж воюючими народами.

Ми можемо лише уявляти цю картину. Псля майже 10 рокв кровопролить наста краткий мир. За мурами Тро оплакують Гектора, а в табор ахейцв тиша. Зморен тривалою вйною греки милуються високим небом, слухають спокйний плескт хвиль з сумом тугою вдивляються вдалечнь. Там, далековато за морем, хня рдна Греця, домвка, смя прокидаються в душах суворих вонв добр почуття

Мир у серцях людей, мир мж людьми народами. Ось прекрасна мря большого Поета. Мабуть, тому на заключних сторнках його лади нема пожеж Тро, руйнування цлого свту. Мрю про мир врою в Людину, яка здатна подолати зло в соб навколишньому свт, закнчу Гомер свою безсмертну ладу.