Етапи виникнення Сонячно системи ( даю 55 балв )

Неувязка утворення й розвитку Всесвту, зр планет була й залишаться одню з найактуальнших.
Пзнавши закони природи, люди дстали можливсть покоряти .

Астрофзики, на основ всебчного вивчення зр та х зкупчень

встановили, що ц небесн тла весь час перебувають у рус розвитку. Отже, Всесвт постйно розвиваться.

Спочатку Всесвт був яксно ншим - окремих галактик не снувало.

1.1 Етапи розвитку Всесвту

 

Назва ери Вид матер Тривалсть
Квантово космолог Не з'ясований lt; 10-42 c

Адронна Барони, мезони 10-42 10-4
Лептонна Мюони   
електрони
    позитрони, нейтрино, фотони 10-4 - 10 с
   антинейтрино
Випромнювання Електрони,
протони,
ядра гелю, фотони 10 с - 10 6 л
Речовини Атоми, квазари, галактики,
зор, планети   106 k - понин

1.2 Гпотеза Канта - Лапласа

Одною з наивдомших наукових гпотез про походження Всесвту гпотеза Канта - Лапласа.

В 1755 роц нмецький флософ . Кант зробив спробу дати пояснення походження зр. Отдал цю теорю розвинув французький математик П. Лаплас.

За цю гпотезою, Сонячна система утворилася з розрджено обертаючоюся газово туманност. Пд дю сили тяжння ця неясна маса ущльнилася в центр та почала охолоджуватися. Завдяки цьому маса туманност почала стискуватися, в итог чого почала быстрше обертатися. з швидкстю обертання росла вдцентрова сила тому газова куля перетворилася у форму елпсоду значно сплюснуто форми. З подальшим збльшенням скорост обертання навколо ос настав момент, що бля екватора почали вдриватися один за одним газов кльця, утворивши пзнше кулеподбн планети. Сила тяжння до центра туманност проявила для себя як центростремительна сила. При бльшй швидкост обертання сили тяжння не змогли втримати частинки туманност на трактор обертання вони, рухаючись по нерц, почали вддалятися вд центра обертання. Це спочатку привело до сплющення туманност, а в подальшому до вдриву частинок у вигляд газових клець.

Уявлення про первинко розплавлену землю довгий час господарювали в науц. Вони, . здавалось би, пдтверджувались фактами. Дйсно, спостергаючи виверження вулканв, вчен робили висновок : це виведення на поверхню остаточного розплава надр Земл. Горотворення пояснювалось стисненням Земл при охолодженн т. д.

Але з'явилися нов дан. х представили геофзики, як вивчали електропровднсть, магнитнсть та нш властивост грських порд. Був застосований сейсмчний способ. Цим способом вивчаються сейсмчн хвил, тобто упруг коливання, як виникають при землетрусах або вибухах. При цьому колишуться частиц грських порд.

Вони штовхають сусдн частиц, як передають поштовх у вигляд хвиль. Швидксть розповсюдження сейсмчних коливань досяга деклькох клометрв за секунду. В бльш твердших телах швидксть хвиль збльшуться. Проходячи кордони тл з рзною щльнстю, упруг коливання частково вдбиваються вертаються на поверхню Земл. Вивчивши вдбиття хвиль, вчен довели наявнсть оболочок земно кори, мант ядра. Вияснилось також, що ц оболочки находяться у жесткому стан.

Ц дан протиречили гпотез Канта Лапласа, по якй в надрах Земл повинен знаходитися остаточний розплав.

Треба була гпотеза, яка объяснила би нов факти. В 1943 роц розробили радянськ вчен О.Ю. Шмдт та В.Г. Фесенков. По цй гпотез. Земля та нш планети Сонячно системи утворилися з холодно космчно хмари газу та пилу, мавшого дисковидну форму

При ущльненн хмари замсть беспорядочного руху частиць почалося х повльне обертання. При цьому виникло безлч астеродних тл. Шляхом поступового об'днання, як би склеюванням, сформувалася Земля та нш планети Сонячно системи. Таким чином. Земля нколи не проходила фазу повного розплавлення. За розрахунками вчених, утворення первинно холодно Земл закнчилось 6-7 мльярдв рокв вспять.

Псля утворення Земл почався розгрв .Його супроводжувало масове виверження лави на поверхню.

Виверження лави проходило завдяки частковому виплавленню речовини Земл. Як горить бенгальський вогонь, пднмаючись по стержню вгору, так в надрах Земл виплавлялась лиш частина речовини, а частина залишалася, як каркас, твердою. Подбний 
розгрв проходив на Мсяц - застивш лави добре збереглися найого поверхн. Рахуться, що Земля проходила цеп етап розвитку. Вн був заглавий лунною ерою. Завдяки виверженню лав в цю еру формувався покров первинно земно кори. з лави видлялися гази - вони утворили первинну атмосферу. Вона ще не малюсенька у свому склад кисню. Бльше половини об'му первинно атмосфери складала водяна пара, а температура перевищувала 100 С.
При поступовому остиганн атмосфери нижче 100 С прошла конденсаця водяно пари, випадення опадв виникнення первинного океану. Це вдбулося близько 4,5 5 мльярдв рокв вспять. З виникненням океану на Земл почався новий геологчний етап.

Космос складаться з Галактики, Метагалактики, астеродв, комет, космчного пилу та ншого.