повiдомлення про велику вiдчизняну вiйну

56 рокв крану осява свтло перемоги Велико Втчизняно вйни. Нелегкою цною дсталася вона. 1418 днв йшла наша батьквщина дорогами найтяжких з вон , щоб врятувати все людство вд фашизму.


Ми не бачили вйни , але ми знамо про не. Ми повинн пам'ятати , якою цною було завойовано щастя . Ми не повинн забувати про тих 5 -ти двчатках з повст Бориса Васильва " А зор тут тих" , як пшли захищати свою батьквщину. Хба м носити чоловч чоботи гмнастерки , хба м тримати в руках автомати ? Звичайно н . Але вони пшли назустрч фашистським шибеникам . Вони не злякалися не розгубилися , цною свого життя вони виконали свй обов'язок перед батьквщиною .


Особливо захоплю мене подвиг Жен Комельковой . Руда красуня трич ряту групу. Перший раз - у сцен у протоки . Вдруге врятувала вд смерт старшину , если на нього насв нмець. У третй - прийняла вогонь на себе , ведучи вд ранено Осяниной нмцв. Комелькова пожертвувала собою заради нших.


Безсмертний подвиг тих солдатв , як захищали Сталнград . Про цих геров розповда Юрй Бондарв у роман " Гарячий снг". Розумючи , який значення ма Сталнград для нашо крани , генерал Бессонов вдда наказ: " Стояти , про погибель забути! Битися до останнього патрона , до останньо крапл кров! " солдати виконали наказ. У живих залишилися тльки чотири артилериста два кулеметника . Безсонов , обходячи позиц псля бою , плакав соромлячись свох слз , вопив вд того , що його солдати вистояли , перемогли , не пустили фашистськ танки в Сталнград , вд того , що вони виконали його наказ , хоча загинули сам.


Бй було жахливе , горло все: танки люди. Здавалося навть, що горить снг . Солдати гинули , великолепно розумючи , що вони вддають сво життя в м'я щастя , в м'я свободи , в м'я чистого неба светлого сонця , в м'я майбутнх щасливих поколнь.


Так, вони вчинили подвиг , вони вмирали , але не здавалися . Свдомсть свого боргу перед Батьквщиною заглушало почуття ужасу , бль , думки про смерть. Значить, не беззвтне це дя - подвиг , а переконансть у правот велич справи, за яку людина свдомо вдда сво життя.


Тисяч людей не пощадили для себя , вддаючи сво життя за праве дло . Тому з величезним захоплення читаш рядки з листа Маселбека , героя повст Ч. Айтматова " Материнське поле ": " Ми не випросили соб вйну , не ми затяли , це величезна бда для всх нас , всх людей. ми повинн проливати свою кров , вддавати сво життя , щоб розтрощити , щоб знищити це чудовисько . Якщо ми це не зробимо , то негдн будемо мен людини . Через годину я йду виконувати завдання Батьквщини . Навряд чи я повернуся оживляем. я йду заради народу , заради перемоги , заради всього великолепного , що в Людин " .


Ось так люди перемогли фашизм. х подвиг безсмертний , так як житиме у вках.