Опишiть уявну казкову державу,у якiй ви би хотiли жити.Безотлагательно!!!

Щодня ми стикамося з кучею протирч, наприклад, любов нелюбовь, злобно добро, життя смерть, а також реальний свт вигаданий. Мен б хотлося звернутися до останньо пари слв. Що означа реальний свт, а що означа нереальний? У якому жити краще? до який волю я?

Почавши з самого дитинства мряти про щось, до цих пр я не можу покинути цього неповторного стану душ. Напевно, романтикам простше уявити свй власний свт, зумти його зберегти, облаштувати, полюбити його таким, який вн , нехай вн навть нереальний. Уявть соб свт, подбний казц, де живуть принци та принцеси, де все диха волею любовю, де завжди тепло, затишно, де багато-багато друзв, як для тебя розумють пдтримують, де нема н крапл злобна, заздрост, зради. Свт, в якому ти вдчуваш себе щасливим, а головне комусь потрбним. Ось в такому свт мен хотлося б жити, але це лише початок мо уяви Якщо зайти отдал, мй свт стане деальним.

Отже, вн глибокий неповторний. Кожен з людей там явля собою особистсть. У мому свт не сну пламенея, кожен веселий, нкому не тошно, несли не бува смутку, особливо слз. Не сну також хвороб, як приносять бль страждання, вбиваючи в людин самого для себя. Категорично виключен грош. Кожен ма трудитися по совст, при цьому любити те, що вн робить. Також в мому свт нема н президента, н короля, взагал някого кервника. Несли не бува вон, адже вс один 1-го цнують, кожен в чомусь корисний, нхто не хоче не ма права поставити для себя вище ншого, тому що в мому свт пиршеству справедливсть. Нема брехн, тльки правда, стина. Здесь люди звертають увагу на душу, на серце ншо людини, а не на зовншнсть або ж його приналежнсть. Вс люди в мому свт талановит, вс вмють писати врш, багато вмють спвати створювати прекрасну музику, яка приносить тльки гармоню спокй, тльки задоволення насолоду. Я б хотла жити в свт, в якому нема одномантност, а кожне подя насичена масою емоцй, причому тльки позитивних. Кожен денек новий явля собою незабутню пригоду. Таким чином жити 100 набагато цкавше.

Свт здаться барвистим, коли у людини вдмнний настрй, если вн йде по вулиц з його обличчя не сходить чарвна усмшка, все навколо цвте пахне найпримншими запахами на свт, а перехож бачать це все радють разом з ним. Внутршнй стан душ завжди форму саме той свт, який ти хочеш бачити, яким вн тоб уявляться. Якщо ж твоя душа спва, то життя прекрасне, бльше нчого не потрбно, сну тльки прагнення бути щасливим.

Було б чудово, якби люди навчилися розумти один 1-го, поступатися в чомусь, навчилися прощати бачити в усьому тльки хороше, знати, що все в цьому свт залежить тльки вд тебе, вд твого бажання, вд наполегливост до самовдосконалення . Вс ми дуже близьк до цього, але постйно щось заважа нам вдкрити в соб т якост, як захован занадто глибоко в нас, щось заважа нам в тй чи ншй ситуац перебороти себе зробити нод щось, чим нш могли б пишатися, чим можна захоплюватися, за що можна полюбити.

У кожному з нас сну свт, про який ми навть не пдозрюмо, не намагамося знайти. Ми бачимо те, чого насправд нема, ми створюмо це сам, не замислюючись. Ми рушимо вс наш мр власноруч, не здогадуючись про наслдки. Неможливо вдповсти на так риторичн питання, як: Що правильно, а що н, бути чи не бути? Але завжди право вибору, воно тльки за нами. Ми вершител свох доль, як подарував нам бог. Ми живой, а означать, у нас ще шанс все виправити, адже часу у нас достатньо.

Що стосуться поставлено теми, про те, в якому ж свт мен все-таки хотлося б жити, то я скажу, що в тому свт, в якому я щаслива, в якому мене люблять, в якому я люблю. Не важливо, як вн вигляда, не ма значення, чого там бльше. Я бачу цей свт добрим, свтлим вычищаем, справжнм, але, на жалко, нереальним. Вн сну тльки в мой свдомост, в мой голов. Але ж раз я його бачу, я не втрачаю над, що все це колись стане реальним. У мому свт живуть виживають тльки т, хто щирий чесний, хто не здатний на пдлсть, навть у думках, хто не пддаться спокусам, вм тримати для себя гдно. Так люди сильн духом, а це також дуже важливо.

На закнчення мен б хотлося сказати, що я желаю жити в свт, повному любов взаморозумння, свт без ужасу. Свт, в якому тльки висок почуття, як, ми смертн, деколи злее насилу можемо зрозумти