твр "Наш дм сонячна система"

Наш адреса не дм не вулиця, наша адреса А яка у нас адреса? Це ж просто: Чумацький Шлях, Сонячна система, Земля; а дал: крана, м100, вулиця, дм, квартира. Цкавим виявляться наступне просте запитання: назвть обкти Сонячно системи в порядку зменшення х розмрв (комети з х велетенськими хвостами до уваги брати не будемо).

Перш нж дати вдповдь, проаналзумо будову нашо рдно Сонячно системи.
Сонячна система планетна система, котра складаться з центрально зрки Сонця, та всх природнх космчних обктв, що обертаються навколо Сонця.
До них належать всм вдносно вдокремлених планет, котр кружляють навколо надмасивно зрки по елпсах, як майже повторюють кола, розташовуються в границах майже плоского диску площин еклптики. Чотири менш внутршн планети: Меркурй, Венера, Земля, Марс (планети земно групи), та чотири зовншн: Юптер, Сатурн, Уран та Нептун (планети-газов гганти).

До складу Сонячно системи входять дв област, заповнен малими тлами. Перший пояс астеродв, що знаходиться мж Марсом та Юптером. Найбльшими обктами в цй област Церера, Паллада, Веста. Другий пояс з астеродами, розташованими за орбтою Нептуна (транснептунов обкти). Найбльш з них Плутон (ще донедавна 9 планета), Седна, Хаумеа, Макемаке, Ерда.

Додатково, тисяч малих твердих тл, комет, метеородв кружляють у Сонячнй систем. Присутнй здесь космчний пил.

Шсть планет (окрм Меркуря та Венери) володють природнми супутниками, а кожна з зовншнх планет оточена кльцями пилу та нших частинок, уламкв.

А отдал хмара Оорта джерело довгоперодичних комет, сяга вдстан в 1000 разв бльшу за гелосферу.

А тепер, озбровшись знаннями, почнемо давати вдповдь на поставлене запитання.

1. СОНЦЕ наймасивнше тло Сонячно системи, маса якого дорвейвню 332 900 мас Земл. Звичайно, розмри найближчо зор найбльшими.

2. ЮПТЕР найбльша планета Сонячно системи (бльш нж у два рази важча, нж вс нш планети разом узят; маса Юптера 318 мас Земл). Середнй радус наближаться до 70 000км. Навколо планети кружля рй супутникв (за станом на 2012рк х кльксть дорвейвню 66). Дехто вважа Юптер несформованою другою зорею, парою Сонцю.

3. САТУРН друга за розмром планета Сонячно системи з масою 95 мас Земл та середнм радусом дещо бльшим за 60 000км. Сатурн волод системою клець, як в главному складаються з уламкв криги та пилу. Над планетою кружля близько 60 супутникв, бльшсть з яких мал (злее 12 з их в даметр понад 100км).

4. УРАН сьома вд Сонця газова планета-ггант. Уран третьою за розмром (середнй радус 20 000км), та четвертою за масою ( 14,5 мас Земл) планетою Сонячно системи. Планета ма 27 супутникв та систему клець (як у Сатурна).

5. НЕПТУН восьма за вддаленстю вд Сонця, четверта за розмром (середнй радус 25 500км), та третя за масою (17 мас Земл) планета-ггант Сонячно системи. Планета керу рухом 13 супутникв.

6. ЗЕМЛЯ колиска людства, наш рдний дм (середнй радус 6 370км; маса 61024кг). Над Землею кружля диний природнй супутник Мсяць.

7.ВЕНЕРА найвдомша людству планета, найяскравша з-помж усх планет, третй за блиском обкт на неб. Внутршня планета, котра вддаляться вд Сонця не бльше, як на 48. Середнй радус Венери дорвейвню 6 050км, маса склада 0,8 мас Земл.

8. МАРС - червона планета (названа за надмрним вмстом оксиду залза), сьома за розмром (середнй радус 3 400км) та масою (0,1 маси Земл) планета Сонячно системи. Планета ма два супутники, ошибочно форми: Фобос та Деймос.

9. За логкою це мсце мав би займати Меркурй, але не судилось. ГАНМЕД галлевий супутник Юптера. Середнй радус Ганмеда дорвню 2 630км, а маса 0,03 маси Земл. Хоча Ганмед найбльшим супутником у Сонячнй систем, проте його маса вдвч менша маси Меркуря.

10. ТИТАН найбльший за ромром супутник Сатурна з середнм радусом 2 575км та масою 0,023 маси Земл. Титан диний супутник, що ма щльну атмосферу.