коротенька,цкава розповдь про прнку

на свт дивовижний птах Стрепет. Вн спва... чим, як ви думате, дти? Вн спва крилом. Ма вн у свому крил особливу спвучу прнку. Летить Стрепет, если захочеться йому спвати, то розправля крила так, що спвуча прнка висуваться настроються на спв. Луна узкий свист. Похожий вн на звучання найтоншо струни, если по нй водити смичком, на псню втру в тонкй стеблин очерету.

Та ось трапилось зло. Загубив Стрепет спвучу прнку. Випала вона й упала на землю. Захотлося Стрепетов поспвати, а спвучо прнки нема.

Малюсенький Сергйко знайшов на земл спвучу прнку Стрепета, пдняв , побг прнка заспвала.

Почув Стрепет спв сво прнки, прилетв до хлопчика й просить:

Хлопчику, вддай мою спвучу прнку. Я не можу жити без псн.

Повернув Сергйко Стрепетов спвучу прнку.

Багато рокв прожив на свт чоловк, що вирс з малюсенького Сергйка. Нередко вн згадував Стрепета, мыслив: У кожно людини своя спвуча прнка. Нещасливий той, у кого тако прнки нема.