Мо враження вд роману "Айвенго"

Айвенго" це сторичний роман. Але вивчати по ньому сторю, мабуть, не слд. Цей роман вдтворенням пам'ят про под, а не самих подй. А спогади завжди якоюсь мрою викривлен. з цим нчого не вдш.
Через те навть справжн сторичн особи не так, як були. Король Рчард або його брат, наприклад. Перекривлен авторською волею легендарн геро Робн Гуд та його весела компаня. А про тих, хто створений авторською уявою, нема що й казати.
Цкаво спостергати за розматтям подй, як щедро подав создатель у роман. Тут усього багато. Ось приходить в батьквський дм нким не вппознаний син. Його впзнають тльки раби як колись Одссея. Повертаться без почту пишноти законний король, владу якого визнають тльки весел розбйники Робн Гуда. Домагаться кохання великолепно врейки лицар Храму. нший лицар захоплю у полон свого пораненого супротивника та осб, як його супроводжували.
Ось на так под багата книга. Все це, напевно, навмисно перебльшено, але так треба для того, щоб читач зм пристати на той чи нший бк. ми, знаючи достеменно, що все це фантазя творца, обирамо свою позицю у нтригах, як розпочинають царевич Джон та його прибчники.
Письменник чтко да нам зрозумти, хто йому любий, а хто осоружний.
Рчард Левине Серце справжнй герой повелитель усх англйцв. Навть тих, хто тихесенько ласу дичиною у заповдних лсах. Усе найкраще,втлено в ньому. А протистоть йому рдний брат, який не любить свого народу та боться його. Джон поста як ноземець, якому потрбн лише здобич влада.