"Що таке стинна?" (Людина та цнност в Ббл) напишть твр,буль-ласка!

Сьогодн у флософ та релг сну безлч, течй, релгй, сект, як говорять про стину чи про можливсть пзнання стини.

Що ж таке стина? Бльшсть сучасних науковцв не можуть дати остаточну вдповдь людин що стиною? Адже стина це не щось матеральне, до чого можна доторкнутися та пощупати, чи зсти, як яблуко, стина це щось не пзнане, щось трансцендентне, вище нашого рацонального мислення. Саме наше мислення не може рацонально осмислити термн та поняття стини, хоча сучасна наука да визначення цьому поняттю. Якщо ми заглянемо у всесвтню нтернет енциклопедю Вкпедю, ми знайдемо визначення цього термну. Вкпедя да таке визначення стини: стина правильне вдображення обктивно дйсност у свдомост людини, уявленнях, поняттях, судженнях, умовиводах, теорях обктивно дйсност. Отже бачимо, що вкпедя сказать нам проте, що стина це свордне вдображення дйсност людини, або певна цннсть. Але цей термн не да нам можливост зрозумти що стина, чи показати якою стина. Хоча до кнця свом розумом ми осягнути стину чи доторкнутися до не не можемо.

Така флософська наука як гносеологя наука про пзнання, подля стину на три види: Абсолютна стина, обктивна стина, вдносна стина. Вс ц три класи стини свордним графком дино пзнавально стини. Хоча флософська наука до кнця не може дати вдповдь людин що таке стина де ця стина? Флософська наука да можливсть шукати стину, через флософськ та мисленьв системи. Протягом снування флософ та формування флософських систем, свтоглядв, рзн флософи робили спробу пояснити стину, або знайти , але у жодному випадку ц сиcтеми не змогли знайти стину на абсолютному рвн. Тобто стина у флософ несли не може бути абсолютною, адже псля смерт одн флософсько системи прибывать нова система стин. Тобто стина у флософ не сталою, вона нередко помира знову народжуться, як пори року. Один з основательв термну стина давньогрецький флософ Арстотель вважав, що стина те, що ми не можемо осягнути мманентно чи зовншньо, але все таки можемо знайти цю стину через щось трансцендентне або те яке не зрозумлим для нас. Тобто у свой Метафзиц Арстотель пише про стину, як про абсолют який не можливо просто так осягнути.

нша рч бачення стини у релг. Адже у флософ стина сну лише як вдносна та обктивна, але як безусловна стина сну лише в окремй флософськй систем, але у цй навть систем стина не трансцендентною чи безусловною, вона свордним ключем до розумння чогось незрозумлого, того що вище нашого судження. У свою чергу релгя да чтке розумння стини, адже у релг вдсутня обктивна та вдносна стина у нй злее одна субктивна безусловна стина. При тому безусловна стина присутня у всх релгях та сектах. Наприклад у слам стиною Аллах (Всевишнй Бог). В християнств цю стиною сус Христос, який навть разговаривав: Я стина, правда життя, у ндузм стиною атман, якого навть до кнця не можуть зрозумти боги, у сикхзм стиною Нргуна (Бог), у буддизм стина присутня у нрван (просвтленн), в даосизм у Дао (шляху), можна так отдал писати , але у релг злее безусловна стина, яка не змною сталою. Релг можуть мняти догматику, канони, зовншнй вигляд, але стина завжди лишаться одна цю безусловною стиною Трансценденталя (Бог, вища стота). Тобто для того, щоб можна було осягнути абсолютну стину потрбно мати вру, оскльки вра основним чинником снування релг. Вра повнстю заперечу обктивну та вдносну стину. Вра навча людину врити у абсолютну стину. Саме вра породжу стину. Если у людини вра у Господа тод ця людина зна, що безусловною стиною Бог. Тобто для людини вруючо не потрбн докази снування стини адже вона зна, що стиною Бог (Вища досконалсть, стина).

Якщо у флософ стину потрбно шукати через призму рзних флософських систем та вчень, то у релг стина присутн повсякденно звичайно цю стиною Бог. Але для релг сну велика неувязка абсолютно стини, бо кожна релгя вбача свою стину та свою правду, тому може виникнути хибна стина. Хибна стина це свордна безусловна стина одн релг, але у ншй релг вона буде хибною, але не в якому раз не вдносною не обктивною, адже кожна релгя разговаривать про свою стиннсть та стиннсть свого Господа, тому не може бути безусловна стина ншо релг, вдносною чи обктивною стиною, злее хибною стиною. Хибну стина формуться пд час полемки рзних релгй про свою стиннсть тому виника хиба у тлумаченнях та баченн стини.