Нписати стотн нестотн ознаки для Сонця, природи, мр! Будь ласка!

Поняттям називаться форма мислення, яка вдтворю предмети явища в хнх стотних ознаках.

з цього визначення виплива, по-перше, що поняття цс уявний образ предмета, його вдображення, а не сам предмет. Тому поняття про предмети не можна сплутувати з самими предметами, вдбитими в цих поняттях. Поняття це логчна форма думки, думка про предмет.

Предмет думки це той предмет або явище, про який мислить людина. Предметами думки можуть бути як матеральн предмети явища, так думки про ц предмети, як снують в об'ктивнй дйсност, предмети та явища видуман (Бог, русалка).

По-приятеле, поняття вдтворю не все, що ма предмет, не вс його ознаки, а тльки стотн.

Ознакою називаться все те, в чому предмети схож один з одним або чим рзняться.

Кожен предмет явище матерального свту мають численн рзномантн ознаки. Одн з их стотн, нш нестотн.

стотн ознаки це так ознаки, котр вдображають природу предмета, його сутнсть вдрзняють його вд усх нших предметв. стотними ознаками загальн та необхдн ознаки, так, котр належать усм предметам роду без яких предмет немислимий.

Нестотн ознаки  це ознаки, наявнсть або вдсутнсть котрих не приводить до змни природи предмета чи явища. Нестотн ознаки е ознаками нестйкими, зовншнми, одиничними, як не виражають властивост предмета. Рзниця мж стотними й нестотними ознаками вдносна, ознака, що стотною, з розвитком змною предмета може перетворитися в нестотну, навпаки. Ознака нестотна в одному вдношенн може виявитися стотною в ншому. Критерм стотност ознак, як вдтворюються поняттям, е суспльна практика людини.

Поняття вдрзняться вд уявлення. Уявлення, як поняття, вдбива предмет у його ознаках* Тльки поняття вдтворю стотн ознаки, а уявлення предмет у сукупност найрзномантнших його ознак. Уявлення багатше, нж поняття, воно вдбива бльшу кльксть ознак предмета, але поняття вдобража предмет глибше, воно да нам знання про властивсть предмета, тод як уявлення властивост речей явищ не розкрива.

Поняття итог глибокого пзнання предметв або явищ. Щоб утворити поняття, необхдно вивчити предмет в усх стотних його проявах. Вироблення того чи ншого поняття завжди кроком уперед у пзнанн навколишнього свту, щаблем у розвитку науки.

У процес утворення понять користуються такими логчними способами, як порвняння, аналз, синтез, абстрагування, повдомлення1.

При вивченн предмета, визначенн його стотних ознак доводиться постйно порвнювати його з ншими.

Порвнянням називаться зставлення предметв з метою визначення х схожост й вдмнност.

Порвняння да змогу виявити загальне у предметв, те, чим вони схож, а також чим вони вдрзняються один вд одного, дати оцнку виявленим ознакам, згрупувати предмети в класи тощо. Порвняння здйснються на основ взамод аналзу синтезу.

Аналзом називаться мислений подл предмета на його складов частини.

Перш нж видлити стотн ознаки предмета, необхдно знати, що становить або чим даний предмет, як ознаки, елементи, сторони складають його. Слд дослдити кожну властивсть окремо та у зв'язку з ншими властивостями. Це досягаться за допомогою аналзу.

Вивчивши предмет за частинами, необхдно потм пзнати його в цлому. Це завдання виршу синтез.

Синтезом називаться уявне поднання частин предмета, розчленованого аналзом, у дине цле.

Аналз синтез перебувають у нерозривнй дност, вони взамопов'язан взамообумовлен: аналз завжди допуска синтез, а синтез аналз.

Будь-який предмет ма чимало властивостей ознак. Щоб утворити поняття, необхдно вдбрати з маси видлених аналзом злее суттв. Тому у процес вироблення осознать завжди використовуться такий логчний спосб, як абстрагування.

Абстрагування це уявне видлення стотних ознак предмета вдокремлення вд маси нших властивостей. Итог абстрагування називаться абстракцю. У цьому розумнн будь-яке поняття абстракця

При утворенн поняття вивчаються не вс предмети класу, а тльки деяк. стотн ознаки, видлен в окремих предметв через узагальнення, поширюються на решту предметв класу, на клас у цлому.

Узагальнення це такий логчний спосб, завдяки якому здйснються уявний перехд вд одиничного до загального через об'днання однордних предметв у класи на основ хнх спльних ознак.

Вироблення поняття це не одноактна дя, а складний пзнавальний процес. Формування понять нерозривно пов'язане з практичною дяльнстю людини. Практика база виникнення розвитку осознать, а також критерй х стинност. Вироблене поняття використовуться потм як засб подальшого пзнання навколишнього свту.