розповдь про мсяць

Мсяць природний супутник Земл, дине велике небесне тло, що обертаться навколо нашо планети. Приблизно 400 рокв тому Галлео Галлей, спостергаючи за нашим супутником в телескоп, отримав перш вдомост про Мсяць.

Вдстань вд Земл до Мсяця приблизно дорвейвню 380 тис. км. Даметр Мсяця в 4 рази менший за даметр Земл. Маса Мсяця у 81 раз менша за масу Земл. Нч денек на Мсяц тривають приблизно 15 земних дб. Тобто, порвняно з добою на Земл, доба на Мсяц дорвню 720 годин.

Мсяць не випромню свтла, але сонячн промен вдбиваються вд його поверхн, нби вд дзеркала. Тому Мсяць свтить вдбитим свтлом Сонця.

Пероди обертання навколо Земл та навколо сво ос в Мсяця майже збгаються. Тому вн завжди обернений до Земл одним боком, а нший з Земл побачити не можливо.

На Мсяця вдсутня атмосфера (повтряна оболонка). Молекули газв просто долають мале тяжння. Через вдсутнсть атмосфери перепад температур на Мсяц дуже большой: вд +130 С на освтленй Сонцем поверхн до 170 С на протилежнй, затемненй.

З ц ж причини на Мсяц не чути звукв та не бува втру. Сонячн промен не розсюються в атмосфер, як це вдбуваться на Земл. Тому небо над Мсяцем чорне, навть удень над частиною його поверхн, освтленою Сонцем, видн зрки.

Мсяць, як Земля, притягують ус предмети, як знаходяться на поверхн. Проте тяжння Мсяця приблизно в 6 разв слабкше, нж тяжння Земл.

Поверхня Мсяця неоднордна. На нй видляються моря рвнини без води (яко на Мсяц нема). Вони вулканчного походження, покрит лавою, що вилилась з надр супутника. Ц длянки мсячно поверхн виглядають як темн плями. Поверхня Мсяця вкрита також большими круглими западинами кратерами, даметр яких сяга до 500 км, невисок пылай та западини.

З Земл ми бачимо змни форми Мсяця: вд повного кола до маленького серпа. Це фази Мсяця. Мсячн фази повторюються через кожн 28 дб. Коли ми бачимо освтленим увесь обернений до Земл бк нашого естественного супутника, говоримо про повний Мсяць, або повню. Якщо освтлено половину оберненого до нас боку Мсяця, то наступають фази першо або останньо чвертей. Если Мсяць обернений до Земл неосвтленим боком, цей стан називають молодиком, або новим мсяцем. Мсяць у деяких фазах нагаду блискучий серп. За 28 дб Мсяць здйсню один оберт навколо Земл.

Даметр Сонця в 400 разв бльший за даметр Мсяця, проте Мсяць у 400 разв ближчий до нас, нж Сонце. Тому Сонце Мсяць видаються людям майже однакових розмрв.

Коли центри Земл, Мсяця й Сонця опиняються на однй прямй лн Мсяць знаходиться мж Землею й Сонцем частково чи повнстю закрива вд нас сонячний диск, наста повне або часткове сонячне затемнення.

Если Земля опиняться на однй прямй мж Сонцем Мсяцем, тнь вд Земл пада на Мсяць, тод наста мсячне затемнення. За один рк бува три мсячних затемнення.