Твр по свтовй лтератур за твором "Айвенго" "Ровена Ребека дв

Я перечитую роман В. Скотта Айвенго спвчуваю красун, якй не подаровано частью нчого. Навть у коханн вона може тльки втрачати - втратить. Настльки, що прийде цлувати руки переможниц. А рч у тм, що звуть Ребекка, вона донька саака з Йорка. Вона - двчина з народу, який ненавидять зневажають з багатьох причин. Одна з обстоятельств релгйна: юдейка не може бути прийнятою у порядному товариств, не може розраховувати на шлюб н з норманом, н з саксом. й не пднятися вище вд коханки - а це вона вважа паднням. Друга причина в тому, що спввтчизникв, не схильних виршувати проблеми з мечем та списом у руках, велик хазя Англ зневажають як боягузв. Нарешт, вона багата. А феодали, що оточують, простий ; люд болсно заздрять дловим успнахал саака з Йорка не дарують х його доньц.

Проте саме вона  батько беруть найактивншу участь у дол головного героя - Айвенго. Це вони забезпечують його першокласним жеребцом мцними, красивими лицарськими обладунками, хоча це реч зовсм не дешев. Вдомо, що гарний панцир коштував три-чотири хутори з усма працвниками начинням. На руках Ребекки буде поранений Айвенго, й треба буде згадати вс уроки Мрам, найкращо лкарки народу. Саме лкуванню ма дякувати син Седрика, який залишився живий. Його шляхетнсть спроможеться злее на вдячнсть. Десь я читав, що коханням може стати будь-яке почуття, навть нелюбовь, але в жодному раз не вдячнсть. До того ж кохати новрку йому на думку не спаде. Храмовник коха прекрасну врейку. врейка коха шляхетного Айвенго. . Айвенго коха величну лед Ровену. Лед Ровена дозволя для себя кохати.

А сама Правда, не можу зрозумти ставлення до Айвенго. Вона нчого не зробила задля нього. Щоправда, пд час нашого знайомства з нею в дом Седрика Сакса вона залюбки слуха розповдь про нов подвиги вигнанця Айвенго. Проте двчин завжди примно усвдомлювати, який незвичайний хлопець прихильником. А порушення вол господаря дому й нчим яе загрожу, бо господар вважас законною претенденткою на англйський троп сповнений васально поваги до не. Щоправда, вона сказать дуже любязн слова псля проголошення Королевою Краси на турнр. Та не вона зцлю його рани не вона повста проти батьквсько вол громадсько думки. Вона тльки чека, непорушна, як скульптура, спокйна незворушна навть пд час полону. Все працю на не: зовншнсть, традиця хньо ще дитячо дружби, релгйна днсть, впевненсть у почуттях Айвенго. Тому, хто ма, додасться ще, а у бдного вднметься. Так воно й сталося. Перед тим, як навки покинути Англю, бдна Ребекка прийде попрощатися поцлу руку величнй Ровен, як це зазвичай повинн були робити переможен на потху переможцям.