Природн багатства зони мшаних лсв... Поможть

Лс-основне багатство зони  мшаних лсв.
Ця зона знаходиться на пвноч в границах пвденно частини Полсько низовини, займа близько 20 % територ Украни простягаться з сходу на захд бльш як на 550 км, з пвноч на пвдень на 150-200 км. В названу зону входять частина Волинсько, Рвненсько, Житомирсько, Кивсько областей, а також вдносно невелик територ Льввсько, Рвненсько, Тернопльсько Хмельницько областей. Пвденна граница Полсся проходить по лн Устилуг Рвне Шепетвка Житомир Кив отдал на пвнчний схд.
Зона характеризуться низовинним, рвнинним рельфом, значною зволоженстю земель та наявнстю заболочених масивв болт, вдносно большими припасами водних ресурсв, у тому числ ресурсв прсних поверхневих пдземних вод. Середньорчна кльксть опадв становить 600-700 мм, бльша частина з их випада влтку. Полсся, особливо захденьке, одне з найбльш зволожених територй Украни. Саме у його межахсконцентрований основний обсяг робт з осушувально мелорац. Переважають дерново-пдзолист та болотян грунти. Вдносно большою лсистсть.
Полсся найбльший нагромаджувач прсно води в Укран. ряд прсних озер, у тому числ больших. Позитивний баланс вологи сприя тому, що бльша частина поверхневих вод надходить у систему Днпра та використовуться для потреб виробництва населення центральних пвденних вододефцитних районв Украни. Охорона водних ресурсв набува здесь першочергового значення. Тому дуже важливо не допустити переосушення мелорованих земель Полсся.
Провденьке мсце у структур земельних угдь належить орним землям (близько 40 %). Отдал йдуть лси та чагарники (30 %) сножат пасовища (20 %), болота (2 %). Зона мшаних лсв важливий район сльськогосподарського виробництва.
За внутршньотериторальними вдмнностями природних разумов та ресурсв зону змшаних лсв подляють на ряд фзико-географчних областей: Захдноукранське, Житомирське, Кивське, Чернгвське та Новгород-Сверське Полсся. Найбльш загальн ознаки, за якими розрзняють назван област, полягають у тому, що з заходу на схд зменшуться кльксть опадв, безусловна вдносна вологсть повтря грунтв, знижуться заболоченсть територ, лсистсть, зроста континентальнсть клмату, пада питома вага лук та пасовищ, збльшуються площ орних земель.