ЧТО ТАКОЕ СЛИТИСТИЧНО ЗАБАРВЛЕНИ СЛОВА

При стилстичнй характеристиц слова враховуться, по-перше, його належнсть до 1-го з функцональних стилв чи вдсутнсть функцонально-стильово закрпленост, по-приятеле, емоцйне забарвлення слова, його експресивн можливост.

Основу лексичного складу мови становить стилстично нейтральна (мжстильова) лексика, що вживаться в рзних жанрах усх стилв стилстичним тлом (фоном) для нших шарв лексики, яким притаманне певне стилстичне забарвлення. Для нейтрально лексики не властиве оцнне чи емоцйно-експресивне забарвлення.

Ц слова в усх граматичних класах, за винятком вигукв, як мають яскраву експресивнсть, бо служать засобом вираження емоцй. До не положительно и не отрицательно лексики належать вс числвники, майже вс займенники, бльшсть службових слв.

Стилстично нейтральна лексика охоплю назви явищ природи: блискавка, втер, грм, дощ, повнь, посуха; назви рослин тварин: верба, дуб, тополя, явр, яблуня, жито, овес, пшениця; жайворонок, курпка, курка, одуд, ведмдь, скотина, собака; назви органв людського тла: голова, нога, око, рука, язик; назви будвель та х частин: будинок, церква, вкно, двер, дах, склепння, стеля, пдлога; назви дй станв, мсця, часу, простору: ходити, робити, носити, жити, спати, шукати; там, здесь, сьогодн, учора, далеко, близько тощо.

нш групи слв можна назвати лексикою вузького стилстичного призначення. Вони характерн для одного стилю або для клькох.

Стилстично забарвлена лексика спввдноситься з одним чи клькома (але не з усма) функцональними стилями. Ц слова часто виступають як паралельн до нейтральних: розумти (нейтральне), усвдомлювати (книжне), кумекати (розмовне);пти (нейтральне), вирушити (книжно-офцйне), ушитися (просторчне); збори (нейтральне), збговисько (зневажливе);високий (про чоловка нейтральне), довготелесий (розмовне).

Книжна лексика

Серед стилстично забарвлено лексики найбльш чтко протиставлен книжн та розмовн слова (втручатися влазити, сунутися; позбавитися вдкараскатися).