выплните морофологический разбор слова очутившись.

I. Очутившись - деепричастие.

II. Исходная форма - очутиться, неизменяемая форма, совершенный вид, прошедшее время.

III. Синтаксическая роль - обстоятельство.

менник

Початкова форма.

На яке питання вдповда в реченн.

стота чи нестота.

Власна чи загальна назва.

Конкретне чи абстрактне значення, збрне, речовинне.

Рд, число, вдмнок, вдмна, група (тверда, мяка, мшана).

Спосб творення (якщо це похдне слово).

Правопис.

Синтаксична роль у реченн.

Прикметник

Початкова форма.

На яке питання вдповда в реченн.

Розряд за значенням: яксний, вдносний чи присвйний.

Форма: повна чи кратка.

Для яксних ступнь порвняння.

Група: тверда або мяка.

Рд, число, вдмнок.

Спосб творення, якщо слово похденьке.

Особливост правопису.

Синтаксична роль у реченн.

Числвник

Початкова форма.

На яке питання вдповда в реченн.

Розряд за значенням: кльксний (дробовий, збрний), порядковий.

Група за будовою: простий, складний чи складений.

Рд, число (якщо ), вдмнок.

Спосб творення, якщо слово похденьке.

Правопис.

Синтаксична роль у реченн.

Займенник

Початкова форма.

На яке питання вдповда

Розряд за значенням: особовий, зворотний, присвйний, вказвний, означальний, питальний, вдносний, неозначений, заперечний.

Рд, число, вдмнок.

Спосб творення.

Синтаксична роль.

Дслово

Початкова форма.

На яке питання вдповда.

Дслвна форма: нфнтив, особова форма, родова, безособов дслова, дслова на но, -то, дприкметник, дприслвник.

Перехденьке чи неперехденьке.

Вид.

Спосб: дйсний, умовний, наказовий.

Час, ординарна чи складена форма.

Якщо тепершнй чи майбутнй час, визначити особу та число.

Якщо минулий час, умовний спосб, то треба визначити рд в однин.

Двдмна.

!!! така схема розбору наступних форм дслова (однак нижче подаю чткшу):

Якщо дприкметник, то назвати так ознаки: активний чи пасивний, час, вид, рд, число, вдмнок.

Якщо дприслвник, то назвати так граматичн ознаки: час, вид.

Особливост творення.

Правопис.

Синтаксична роль.

Прислвник

На яке питання вдповда.

Розряд за значенням: означальний, обставинний (мсця, часу).

Для яксно-означальних ступнь порвняння.

Спосб творення, вд яко частини мови утворений.

Правопис.

Cинтаксична роль.

Прийменник

Службова частина мови.

Група за походженням: первинний, вторинний.

Група за будовою: простий, складний, складений.

З якою вдмнковою формою вживаться.

Сполучник

Службова частина мови.

Розряд: сурядний, пдрядний.

За вживанням: одиничний, парний, повторюваний.

Група за будовою: простий, складний, складений.

Правопис.

Синтаксична роль.

Частка

Службова частина мови.

Група за значенням вживанням.менник

Початкова форма.

На яке питання вдповда в реченн.

стота чи нестота.

Власна чи загальна назва.

Конкретне чи абстрактне значення, збрне, речовинне.

Рд, число, вдмнок, вдмна, група (тверда, мяка, мшана).

Спосб творення (якщо це похденьке слово).

Правопис.

Синтаксична роль у реченн.

Прикметник

Початкова форма.

На яке питання вдповда в реченн.

Розряд за значенням: яксний, вдносний чи присвйний.

Форма: повна чи коротка.

Для яксних ступнь порвняння.

Група: тверда або мяка.

Рд, число, вдмнок.

Спосб творення, якщо слово похденьке.

Особливост правопису.

Синтаксична роль у реченн.

Числвник

Початкова форма.

На яке питання вдповда в реченн.

Розряд за значенням: кльксний (дробовий, збрний), порядковий.

Група за будовою: простий, складний чи складений.

Рд, число (якщо ), вдмнок.

Спосб творення, якщо слово похденьке.

Правопис.

Синтаксична роль у реченн.

Займенник

Початкова форма.

На яке питання вдповда

Розряд за значенням: особовий, зворотний, присвйний, вказвний, означальний, питальний, вдносний, неозначений, заперечний.

Рд, число, вдмнок.

Спосб творення.

Синтаксична роль.

Дслово

Початкова форма.

На яке питання вдповда.

Дслвна форма: нфнтив, особова форма, родова, безособов дслова, дслова на но, -то, дприкметник, дприслвник.

Перехденьке чи неперехденьке.

Вид.

Спосб: дйсний, умовний, наказовий.

Час, проста чи складена форма.

Якщо тепершнй чи майбутнй час, визначити особу та число.

Якщо минулий час, умовний спосб, то треба визначити рд в однин.

Двдмна.

!!! така схема розбору наступних форм дслова (однак нижче подаю чткшу):

Якщо дприкметник, то назвати так ознаки: активний чи пасивний, час, вид, рд, число, вдмнок.

Якщо дприслвник, то назвати так граматичн ознаки: час, вид.

Особливост творення.

Правопис.

Синтаксична роль.

Прислвник

На яке питання вдповда.

Розряд за значенням: означальний, обставинний (мсця, часу).

Для яксно-означальних ступнь порвняння.

Спосб творення, вд яко частини мови утворений.

Правопис.

Cинтаксична роль.

Прийменник

Службова частина мови.

Група за походженням: первинний, вторинний.

Група за будовою: простий, складний, складений.

З якою вдмнковою формою вживаться.

Сполучник

Службова частина мови.

Розряд: сурядний, пдрядний.

За вживанням: одиничний, парний, повторюваний.

Група за будовою: простий, складний, складений.

Правопис.

Синтаксична роль.

Частка

Службова частина мови.

Група за значенням вживанням.