черта док з твору каторжна

Докя з твору "Каторжна": 

"Усм вона каторжна, усм на свт. Ус ненавидять! А як вона його обожала! Боже, як любила!.. вн зрадив. вн такий, як ус. О, проклят!"

"Голубчику ти мй, манесенький! Поцлуй мене, нхто ще мене не цлував, як мама вмерли..."

 Докя з твору "Земля": 

" висока стать держалася вправд завсди прямо, мов сосна, по певнй ход й по постав, трохи штивнй, можна було вмить мж ншими вдрзнити, однак гарне колись обличчя постарлося передчасно. Мж гостро зарисованими, високо пднятими чорними бровами зарились хмарн зморшки, що не вигладжувалися несли, оч дивилися майже все понурим, зажуреним поглядом, а коло уст зарисувалася глибока лня хвораю."

"На не можна було й дванадцять мхв усадити - се й зовсм не вадило кидати очима блискавки, горделиво заломлювати шию летти чи вгору, чи вдл шаленим трапом." "...вона все-таки вмла свою працьовитстю, свом розумом витривалстю, свом невтомним трудом усе зло направити аздвство так вести, що дома панував добробут довгв не було в них майже няких."