10 фраз блого коня Шептала

Алегоричний образ блого жеребца Шептала став у оповданн символом особистост, яка видляться з натовпу вдрзняться вд оточення. Читаючи твр, розумш, що думки коня, як висловлю в оповданн письменник, то думки справжньо, особливо, неординарно людини, а зовсм не тварини. У суспльств таких людей часто називають блими воронами, тому навть бла масть героя оповдання обрана не випадково свордним натяком на цей вдомий вислв.Кнь Шептало вдчував свою неординарнсть, вн памятав, що його мати працювала в цирку, памятав розповд про свох предкв диких блих жеребцов. Але попри ц знання йому доводилося зливатися з табуном. Це Шептало робив для того, щоб уникнути вибору, щоб не впасти в око жорстокому табунщику Степанов, щоб уникнути навть його гострого погляду.Однак, прагнення Шептала сховатися було викликане зовсм не бажанням стати частиною диного, але безвльного табуну. Його гнтила принизлива робота пересчних колгоспних коней, йому було огидне вдчуття близькост птних крупв табуна, якого навть на водопй ганяли не до рчки, а до колодязного корита. До реч, це теж пдкреслю обмеженсть свту, у якому доводилося жити Шепталов.Создатель оповдання нби звертаться до свого героя з запитанням: Чи зможе вн усе життя бути позаду непривтного конюха, бгати серед сптнлих колгоспних жеребцов, пити з корита скаламучену воду постйно уникати натовпу?. Та незабаром зявляться вдповдь: блий кнь Шептало все-таки показу свй нрав з загорож тка до лукв. На простор вд вдчува для себя таким же вльним, як його праотцы бл дик кон. Вн купаться у рчц, лежить на травок, пасеться