Твр на тему "Художня сворднсть повст Марка Вовчка "нститутка"

За ствердженням бльшост критикв, повсть Марка Вовчка нститутка стала одним з найкращих творв ранньо творчост першою в укранськй лтератур соцально-психологчною повстю, в якй крпосницьк вдносини в Укран зображен у всй х непривабливост. Сила повст поляга в тому, що письменниця розгляда життя крпакв не з вкна дворянського матку, хоча вона й була за свом походженням помщицею. Марко Вовчок нби переносить у сво твори найзаповтнш, найпотамнш бол та думки крпакв, начебто приника у селянську душу, нби входить в люд зливаться з ним.

Повсть нститутка справжнй жмуток крпацько ненавист до панв, до панських знущань, як змушен були зносити селяни. Протягом усього твору вдчуваться, як назрва протест проти крпацтва, що був диним шляхом до отримання вол. Вдчуваться ршучсть укранського народу, зростання його готовност до подолання перешкод, що стояли на шляху до мети.

Крпаки у повст зображен безправними, приниженими, змученими важкою працею. Ось тльки один з багатьох штришокв крпацького життя: Увечер, смерком теснее, вертаються з панщини люди потомлен варом сонячним, тягостною працею; вс мовчать хба який зтхне важко або заспва сумно, сумно псн стиха.... А життя крпакв у матку лкаря псля призду туди нститутки письменниця зображу так: Коли б же поглянув хто, що там колось, що там дялось! Люди прокидались лягали плачучи, проклинаючи. Усе пригнула по-свому молода пан, усм роботу тяжку, усм зло пекуче знайшла. Калки нещаслив, дти, й т в не не гуляли. З приздом господин панська петля на шиях крпакв затягувалася все тугше, все бльше селяни задихалися, все сильнше вони протестували, все активнше шукали порятунку, а декому вдалося вирватися з ц петл, та дуже дорогою цною.

Всю жорстоксть крпосникв вдчула на соб головна героня повст Устина. Погрози знущання нститутки довели Устину до хвороби, але все одно ганяли на роботу. Але навть в таких важких умовах двчина не втратила оптимзму, доброти, нравственно стйкост, гдност волелюбност.

У свой повст нститутка Марко Вовчок стверджувала, що головним завданням того часу було визволення селян з крпацтва. Люд жадав життя без панщини, бажав вол та свободи така головна думка проходила через весь твр, виражаючи прагнення крпакв. Саме цю дею Марко Вовчок висловила у фраз головно герон повст Устини: Любо на вол дихнути